Підтримати

90-метровий флагшток біля Батьківщини-Матері: патріотизм чи піар-кампанія і вандалізм?

exc-5f3d0afdfab5136c59726a8e

Кличко будує 90-метровий флагшток на заповідній території меморіального комплексу музею історії України у Другій Світовій війні. Це інвазивне, нічим не обґрунтоване втручання в цілісний, продуманий простір меморіального комплексу, яке порушить оригінальний задум архітекторів і художників.

Фото: Видавництво «Мистецтво»

Фото: Видавництво «Мистецтво»

З 2017 року це вже третя спроба Віталія Кличка поставити в Києві найвищий в країні флагшток. Кожного разу гігантоманія мера отримувала спротив громади, активістів і депутатів — особливо через те, що флагшток планували будувати за бюджетні кошти (наші податки). Мер пішов іншим шляхом — знайшов меценатів, швидко розпочав будівництво, і вже планує відкрити флагшток 23 серпня, на День прапора. Меценатом став Ігор Ніконов, радник мера Києва Віталія Кличка, засновник KAN Development, одного з найбільших забудовників столиці, який регулярно часто отримує ласі шматки землі в столиці.

Фото: КМДА

Фото: КМДА

Якщо у 2018 встановлення флагштока виглядало як ідеальний план з відмивання бюджетних коштів, то зараз це виглядає як дорогий політичний піар перед виборами, який на невизначений час спаплюжить меморіальний комплекс.

Фото: КМДА

Фото: КМДА

Фото: КМДА

Фото: КМДА

Яке обґрунтування доцільності прапора, який вщент дисгармоніює композицію? А ні мер, ані КМДА не вдавалися в такі деталі, як і не вдавалися до громадських обговорень. «Найвищий, головний, прапор країни» постає в їх комунікаціях як щось очевидне й однозначно необхідно місту.

Фото: КМДА

Фото: КМДА

Фото: КМДА

Фото: КМДА

Але головна проблема не в доцільності флагштока, а в місці, де його встановлюють.

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років» на схилах Дніпра був відкритий 9 травня 1981 року, після дев’яти років проєктування і будівництва.

Фото: КМДА

Фото: КМДА

Робота над проєктом почалася в 1972 році під керівництвом скульптора Євгена Вікторовича Вучетича й архітектора Євген Миколайовича Стамо. Після смерті Вучетича в 1974 році проєктну групу очолили скульптор Василь Захарович Бородай і архітектор Віктор Дмитрович Єлізаров. Над проєктом і реалізацією меморіального комплексу працювали видатні скульптори Фрідріх Мкртичевич Согоян, Валерій Валентинович Швецов, Василь Павлович Вінайкін та архітектори Микола Михайлович Фещенко, Георгій Миколайович Кислий, за участю Анатолія Куща, Олексія Редько, Євгена Прокопова, Віктора Рябчука, Юрія Марченко, Валерія Калуєва, І. Іванова, І. Мезенцева.

Фото: КМДА

Фото: КМДА

Фото: фейсбук-сторінка Віталія Кличка

Фото: фейсбук-сторінка Віталія Кличка

Фото: фейсбук-сторінка Віталія Кличка

Фото: фейсбук-сторінка Віталія Кличка

Фото: КМДА

Фото: КМДА

Багатоплановий меморіальний комплекс займає 10 гектарів на пагорбі правого берега Дніпра. Він містить колосальну статую Батьківщини-Мати, в п’єдесталі якої розміщено Національний музей історії України у Другій світовій війні, величезну чашу (колись) Вічного вогню, виставку військової техніки, алею міст-героїв, і галерею горельєфних композицій.

Фото: КМДА

Фото: КМДА

Основою сюжетного плану ансамблю є шлях до перемоги. Підхід до пам’ятника починається від Московських воріт у кріпосних земляних валах, що колись захищали Київ від навал з півдня, і йде через галерею, проходячи крізь яку люди повторюють шлях народу в роки війни. Цей шлях втілюють 7 драматичних горельєфів, що зображають жахи війни і героїзм захисників: «Перші прикордонні бої», «Нескорені», «Героїчні підпільники», «Героїчні партизани» і «Тил — Фронту». Крита галерея обривається, відкриваючи погляду вражаючу панораму: нестримний порив героїв скульптурної композиції «Форсування Дніпра» і кульмінацію меморіального ансамблю — 102-метрову Батьківщину-Мати, що уособлює кульмінацію війни — перемогу.

Фото: КМДА

Фото: КМДА

І ось посеред цього заповідного місця, на зеленій зоні, небо пронзить 90-метровий флагшток. Чому саме в цьому й так переповненому емоціями й сенсами просторі, якій роками проєктували й будували десятки спеціалістів? Хто визначав місце флагштоку — містобудувальники, музейники, експерти з охорони культурної спадщини? Судячи з комунікацій пана мера, єдиним критерієм була видимість прапора «з усіх точок міста».

Фото: КМДА

Фото: КМДА

П’ять найвищих флагштоків світу встановлені в диктаторських країнах: Саудівська Аравія, Таджикистан, Азербайджан, Північна Корея, Туркменістан. 23 серпня Україна стане 13-ю в списку найвищих флагштоків, попереду авторитарних Киргизстану і Білорусі. Здобули?

Дмитро Соловйов, автор проєкту Ukrainian Modernism

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та нажміть Ctrl+Enter.

Більше матеріалів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: