Гроші на (вітер) культуру?!

Леонід Марущак

Леонід Марущак

Я працюю над мистецькими проєктами з 2015 року. Того року мені пощастило познайомитись одразу з декількома людьми, які стали не лише друзями, колегами, а й «сусідами по палаті». Ну, а як ще можна охарактеризувати групу молодих відчайдушних, які у 2015 році на хвилі впровадження «Декомунізаційних законів» вирішили зібратись у Вінниці в напівзакинотому кінотеатрі з промовистою назвою «Росія», щоби поговорити про плюси та мінуси методів впровадження декомунізаційних законів, та щей у форматі мало кому зрозумілої «мистецької резиденції», яку до того назвали «Над Богом». Мало того — потім ми ще всі разом вирішили поїхати досліджувати Схід, але не просто досліджувати, а знайомитися з локальною спільнотою, пізнавати локальний контекст міст, які були вже деокуповані, та щей знову ж таки говорити про декомунізацію мовою сучасного мистецтва. Чесно кажучи, описавши це декількома реченнями сам собі дивуюсь, як оте все можна було реалізувати та щей знайти на це гроші.

Коли заходить розмова на тему пошуку грошей «на культуру», дуже часто можна почути «на культуру грошей нема», «на таке не дають», «не на часі» й в такому дусі. Та, насправді, так кажуть саме ті, кому власне й потрібні ті гроші.

Давайте для початку спробуємо розібратися, де ж узяти ті «гроші на культуру», але почнемо з іншого — що потрібно зробити перед тим, як почати шукати «гроші на культуру». Тому давайте забудемо про те, що на даному етапі нам із вами потрібні гроші, а повернемося до питання «на що саме потрібні гроші».

І так, уявімо собі, що ти плануєш щось, на що потрібні гроші. Поїхали далі. Скажімо, ти виріши(ла)в створити культурний продукт, назвемо це проєктом. Далі нам потрібно дати відповідь аж на чотири питання: «ЩО?», «ДЛЯ ЧОГО?», «ДЛЯ КОГО?» і «ХТО ЦЕ РОБИТИМЕ?». Тепер спробуємо дати відповідь на кожне з цих питань окремо:

«ЩО?» — сорі, але це питання має бути розбите ще на три підпитання: «формат» (мається на увазі чи то виставка, резиденція, дослідження й так далі); «назва» — питання банальне, але часто буває так, що відповідь на це питання може змінитися декілька разів у ході підготовки, тому, якщо не певен у назві, у дужках варто ставити (попередня назва); «коли» — тут мова йде про дати чи періоди, навіть якщо ти не пев(на)ен у періодом, то оберіть його, бо початок цього проєкту є точкою відліку, тільки у зворотному боці (дедлайн); і ще одне питання «де» — мова йде про країну, місто, локацію.

«ДЛЯ КОГО?» — тобі може здатися дивним це питання, але одразу варто знайти відповідь на нього. Усі ми розуміємо й не піддаємо сумніву, що твоя ідея проєкту є супер важливою й така, яку не можна не підтримати, але для того, аби знайти належне фінансування на реалізацію твого проєкту тобі потрібно буде мати справу з тими, хто це може профінансувати, а їм дуже важливе питання — «ЦІЛЬОВА АУДИТОРІЯ». Дуже класно буде, якщо ти на даному етапі зможеш дати відповідь на це питання. Кого ти запросиш на участь у проєкті, хто може прийти сам, бо йому цікава така тема, і до кого ти хочеш достукатись, кому адресований цей проєкт і хто в подальшому може взяти участь у проєкті й підтвердити те, що цей проєкт дійсно важливий і необхідний.

«ДЛЯ ЧОГО?» — дуже часто це питання звучить так: «На вирішення якої соціальної проблеми, яка є, або яка може виникнути, може вплинути цей проєкт?». Для мене самого завжди це дуже важливе питання. Справа в тому, що дуже часто багато хто може не зрозуміти про що проєкт, але для більшості може бути контраргументом відповідь на на питання «ДЛЯ ЧОГО» це. У подальшому, відповідь на це питання може стати основою опису проєкту, або релізу й так далі. Повторюся, це та інші питання не ставлять під сумнів необхідність твого проєкту, але це важливо описати. Під час відповіді на це питання не можна оминути факту, що підштовхнуло до появи ідеї створити цей проєкт. І найголовніше, як цей проєкт може жити далі, після його завершення.

«ХТО ЦЕ РОБИТИМЕ?» — трапляється так, що дуже часто до мене звертаються ті, хто просять допомогти з пошуком фінансування (де взяти гроші на «це»?). Я їм усім ставлю ці чотири питання. Біда в тім, що проблеми починаються саме на 4-му питанні. Питання, яке весь час ламає все. Запам’ятай, усе що ти нафантазува(ла)в має хтось реалізувати. Якщо тобі комфортна роль ідейни(ці)ка чи куратор(ки)а, то варто на цьому етапі подумати над тим, хто це все буде менеджерити (по суті, організовувати і вести переговори на всіх рівнях). Хто буде займатися комунікацією. Запам’ятай — дуже важливою складовою будь-якого проєкту є PR (комунікація). Якщо ти хочеш, щоби на твій проєкт «дали грошей», то ти маєш розуміти необхідність промоції цього продукту, навіть якщо цей проєкт дуже профільний і не для широкого кола глядачів. Будь-який культурний продукт має бути задокументований, описаний і заархівований на відповідні носії (навіть якщо мова йде про комунікацію з майбутніми поколіннями). Ну й не менш важливим є питання «рук» — хто фізично це буде робити під час реалізації проєкту. Якщо на первісному етапі питання «рук» буде упущене — то зовсім скоро нам із тобою потрібно буде стати і все робити самому.

Ми переходимо до наступного етапу БЮДЖЕТУВАННЯ. Поки ми круті, ми он уже скільки маємо відповідей — це в цілому і є концепт проєкту. І ми засвоїли первісне правило: якщо ми не передбачили, хто це буде реалізовувати — нам це все доведеться робити самому. Хоча зазвичай так у більшості випадків і трапляється — менеджерити, піарити і цвяхи забивати.

Перший етап пролейдений — ми знаємо для чого нам потрібно гроші. Поїхали далі. Наступне питання: «СКІЛЬКИ?». Не робіть помилок і не оцінюйте на око (якщо у вас немає відповідного досвіду). Опануйте табличку Ексель (там усе дуже просто). Головне не боятися попросити допомоги в опануванні формул. Починаємо працювати з бюджетом.

БЮДЖЕТ — в ідеалі, для будь-якого проєкту, бюджет одразу варто робити трьома блоками: гонорари (з/п); організаційні витрати; прямі витрати.

ГОНОРАРИ. Кожна робота має бути оплачена! Саме тому в бюджеті першим блоком мають стояти статті заробітних плат та гонорарів. При формуванні бюджету врахуймо те, що ми описали вище. У процесі розробки або представлення того чи іншого проєкту має бути задіяна команда людей. Вище ми згадали про: керівни(цю)ка проєкту (куратор/ку), менеджер(а)ку (координатор/ка), піарщи(цю)ка. Але це не все: наступні не менш важливі учасники проєкту — бухгалтер/ка та юрист/ка. Якщо ми вже дійшли до цього пункту і знаємо хто може стати бухгалтером — то одразу сідайте поруч і продовжуйте роботу на бюджетом разом.

Навіть якщо ви ще не зрозуміли де взять грошей на проєкт і скільки часу це займе — бюджутуйте всі витрати вже. Але запам’ятайте, ніколи не дають грошей «заднім числом». Але все що ви зробили «до» має бути зафіксоване й може бути розцінене як інвестиція команди в проєкт.

Звертаю увагу на те, що всі з/п та гонорари мають рахуватися з урахуванням податків. Якщо поруч уже сидить бухгалтер/ка, то все нормально. Усі податки будуть враховані.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ВИТРАТИ: переважно це витрати на дорогу, проживання та харчування. Якщо ви залучаєте людей до організації проєкту, то їх витрати мають бути покриті. У цю категорію мають бути включенні витрати на оренду приміщення, оренду технічного обладнання, транспортні витрати й так далі. Повертаємося до теми «рук», бюджетуйте послуги монтажу та демонтажу або інших робіт.

ПРЯМІ ВИТРАТИ: це надзвичайно складний пункт бюджету. У ньому пункті має бути враховано всі витрати які вам потрібні для організації та реалізації проєкту. Наприклад, оформлення художніх робіт, або закупівля матеріалів для виготовлення робіт. матеріали для оформлення виставки й так далі. Дуже часто виникає проблема з тим, що те, що не передбачено в бюджеті — покриватися не може. У такому випадку є стаття «Непередбачені витрати», але є ризик, якщо відсутня деталізація — то ця стаття буде не покрита.

Що варто зробити далі — це документ, який презентуватиме твій проєкт. Найкраще це зробити в Power Point. Первісна презентація може складатися з 5 слайдів. Перші 4 слайди це відповіді на питання, що ми вже описали вище. До кожного слайду з питанням можна заготовити картинку для візуалізації. Останній слайд це бюджет.

Вітаю. Тепер ти маєш три основні документи які дають тобі змогу перейти до іншого етапу — пошуку та залучення грошей на реалізацію проєкту.

Як це зробити? Про це я розкажу в наступній статті.

Леонід Марущак

Nastya Kalita