Підтримати

Мотиваційні листи та інші клопоти: практичні інструкції, дружні поради

Цей текст про те, що треба і чого не треба робити під час написання мотиваційних листів та проєктних заявок. Якщо він вас зацікавив, ви вже знаєте особливості сучасних економічних реалій, в яких намагається функціонувати українська освіта та культура: для власного розвитку чи реалізації своїх ідей вам потрібно навчитися знаходити фінансову підтримку у незалежних чи державних інституцій, а для цього — вміти комунікувати свої потреби та ідеї в письмовому вигляді.

Чотири роки тому я написала Докладний гід по тому, як поїхати вчитись до США за програмою Фулбрайт — матеріал, який і до сьогодні залишається блокбастером. Я структурувала свій досвід отримання стипендії на навчання в американському університеті і написала серію покрокових інструкцій, які виявилися корисними сотням аплікантів після мене. З того часу я ще не раз успішно подавалася на фінансування освіти чи проектів, а останні кілька років ще й регулярно долучаюся до експертних комісій та журі, де читаю та оцінюю десятки заявок.

Нижче я дам кілька практичних порад, утім, моя мета передусім дружня і терапевтична. Якщо ви колись бралися за велику заявку, ви точно відчували себе тривожним кафкіанським персонажем перед лицем абстрактних бюрократичних машин. Утім, магія покрокових інструкцій в тому, що велике робиться маленьким, нездійсненне стає можливим — замість однієї начебто непідйомної задачі ви отримуєте кілька чи кількадесят дрібних і робите їх одну за одною. Структура — кращий антидот паніки.

Варто

Визначити кроки

Мапуйте основні кроки вашої заявки. Заплануйте це як окрему задачу. За можливості, виділіть на це окремий день. Випишіть основні складові (анкета, резюме, портфоліо, мотиваційний лист, рекомендаційний лист, бюджет, тощо — відповідно до програми). Подумайте над кожним з пунктів і якомога детальніше пропишіть кроки по кожному з них.

Подумайте над тим, скільки часу треба запланувати на кожну з основних задач. Технічні задачі можна робити протягом одного-двох днів, але на письмові — мотиваційні листи чи концепцію проєкту — варто закладати не менше тижня роботи. (Пам’ятайте, що писати швидко, безперервно і при цьому добре — міф. Здебільшого, це нудно і неприкольно. Закладайте час на перерви та прокрастинацію).

Уважно прочитати інструкції

Я часто стикаюся з функціональною неграмотністю: апліканти пропускають інструкції та вимоги до заявок чи заявників, додають непотрібну інформацію або цілком ігнорують ту, яку запитали. В кращому випадку, ви втрачаєте бали, в гіршому — час. Для функціональної грамотності — читання та розуміння тексту, а також комунікації думок на базовому рівні — достатньо загальної шкільної освіти, тому виправдання на кшталт «геніальний художник не обов’язково має писати» не є переконливими. Заявка є лише початком тривалої комунікації та логістики між усіма учасниками процесу і на цьому етапі для приймаючої організації важливо бачити, що ви можете адекватно сприймати та надавати інформацію.

Продумати комунікацію та стиль

Головна функція ваших текстів — комунікація. Чесність, лаконічність, доступність є ключовими складовими ефективної комунікації. Дотримуйтесь чіткості та послідовності викладу. Не пишіть більше, ніж те, що індексує назва документу (мотивація; дослідницькі інтереси; проєктний план, тощо).

Стане у нагоді так званий «інформаційний стиль» — система редакторських порад, що їх зібрали автори «Пиши, скорочуй. Як створити дієвий текст». Але пам’ятайте, що ваше письмо також має бути персоналізованими і розкривати вашу особистість.

Окреслити структуру

Мотиваційний лист та заявка комунікують зв’язок між вашими професійним/ персональним досвідом, нинішьою амбіцією, візією себе та проєкту в майбутньому. Структуруйте їх навколо ключових питань, що розкривають ці позиції. Як-от: Що ви збираєтесь робити? Якими методами? На який досвід спиратиметесь? З ким? Де? Чому це важливо (для вас, для галузі, для грантодавців)? Опишіть простими словами релевантний досвід, інтереси, потреби, плани, очікування відповідно до цих питань — це і є основа вашого майбутнього тексту.

Золоте правило: одна тема — один абзац. Початкове речення абзацу повідомляє про тему. Основне тіло — ваша аргументація. Останнє речення — заключний і переконливий point стосовно теми абзацу.

Вступний та заключний абзаци є дуже важливими. Вони комунікують суть всього листа та заявки, задають настрій, чіпляють на гачок. Вступний абзац — це ваш elevator pitch. Тут має бути стисла інформація про ключові позиції тексту (хто? що? чому?). В заключному абзаці варто у стислій але переконливий формі повторити, чому ваша заявка важлива.

Наводити приклади

Підтримуйте кожну з ваших ключових тез конкретною інформацією. Наприклад, якщо ви пишете про предмет свого дослідження, вкажіть де і як ви з ним працювали раніше; що встигли зробити і що потрібно для подальшої роботи. Якщо ви пишете про цікаву вам дисципліну чи інституцію, деталізуйте, які теми чи вчені особливо дотичні до вашої специфіки. Якщо пишете про майбутнє застосування своїх навичок чи розвиток проєкту, поміркуйте, з якими партнерами чи контекстами ви могли б співпрацювати.

Зосередитись на сильних сторонах

Ентузіазм та впевненість є переконливішими за фрустрацію та розгублення. Багато хто думає, що впевненість береться з self-help літератури чи курсів лідерства та емоційного інтелекту. Все значно простіше: зосередьтеся на своїх сильних сторонах.

Що ви вмієте робити краще за все? Про що ви можете говорити годинами і без підготовки? Що вам хотілося б робити незалежно від обставин? Чим ви горите?

Не витрачайте час на те, що ви думаєте, що ви не знаєте, а також на те, що журі може подумати, що ви не знаєте.

Отримати дружній чи професійний feedback

Припускаю, що багато хто відчуває комплекс самозванця, або навпаки — надто впевнені в собі. У будь-якому випадку, раджу надіслати свої листи друзям чи експертам на вичитку. Запитайте про загальні враження, сильні та слабкі сторони, незрозумілі формулювання, тощо. Дослухайтеся до цих коментарів і редагуйте тексти відповідно: вам важливо, щоб вони був зрозумілим та чітко доносили ваші амбіції до потенційних експертів.

Не варто

Писати про себе абсолютно все

Лишайте читачеві повітря. Журі не обов’язково знати усі біографічні дані. Спогади дитинства не розкривають професійну мотивацію дорослої людини. Назви юнацьких гуртків чи усіх волонтерських досвідів не обов’язково підріплють ваші наміри. Вибір журі залежить не стільки від того, наскільки багато ви маєте досвіду та вражень, скільки від вашої спроможності обрати найбільш релевантний досвід і показати, як він переходить в поточні амбіції і чому є важливим для вас.

Бідкатися чи змінювати Всесвіт

У кожній третій заявці я читаю ті самі параграфи про те, чого в Україні немає і як в таких умовах складно. Не витрачайте «ефірний» час на абстрактний ламент: ми і так знаємо, що навколо — суцільна зрада. Використайте невеличкий простір заявки і покажіть, що ви хочете зробити, а не чому ви не зробили щось раніше.

Те ж саме стосується й популістських бажань змінити/реформувати/революціонувати Україну чи весь світ. Нам важливіше зрозуміти, де ви бачите себе по відношенню до своєї мети і наскільки критично ви розумієте свою галузь.

Давати розлогі довідки

Не витрачайте цілі абзаци на докладні визначення професійних дисциплін та термінів, наведення розгорнутих даних з тієї чи іншої дисципліни (якщо цього не запитують). Релевантна для ваших аргументів інформація має бути стислою і інформативною. Журі складається з експертів; якщо ваша заявка їх зацікавить, про тонкощі спеціальності вони запитають на співбесіді.

Бути «Інфлюенсером»

Фрази, на кшталт «я хочу стати інфлюенсером» (бачила таке на власні очі!) не працюють. Наміри заснувати «свою школу», «свій арт-центр», «своє медія», «свій феміністичний рух» — теж не працюють, якщо ви не маєте уявлення про ті, що вже існують, не можете розказати про свій досвід в них; якщо у вас немає візії та стратегії.

Писати «Я з дитинства любила малювати» чи «з п’яти рочків хотів стати художником»

Просто не пишіть! 🙂

P.S. Чим далі у грі, тим цікавішою ставатиме практика написання заявок та проєктних пропозалів. Направду, вам це вигідно незалежно від того, отримаєте ви грант чи ні. Зусилля та концентрація, що необхідні для стислого і доступного викладу ідеї, допоможуть вам її поглибити та прибрати зайве. У той час, як власні емоційні реакції дають добре відчути та зрозуміти, чи справді ви хотіли б робити цей проект і зануритися в нього на довгий час. Якщо ви чітко уявляєте свою мету і якщо інституція/позиція/проект вам підходять, — написання заявки проходить органічно. Справді, якщо поставитися до всього процесу як до творчої кристалізації свої бажань, він може стати персональною пригодою. Успіхів!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та нажміть Ctrl+Enter.

Більше матеріалів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: