Сталість — саме те слово! Його хочуть чути. Його хочуть говорити на ділових зустрічах. За нього отримують найвищі бали від експертів нових фондів, які почали працювати в Україні. Але що воно означає?
Я розмірковую про сталість на прикладі свого тривалого проєкту «Дорослий сад». Усе почалося із відкриття на власному городі паралелі між садівництвом та політикою, а також із бажання мати «Дорослий сад» — сад із рослин, який можна залишати на певний час без турботи. Є сади як діти — їх геть не можна полишати, бур’яни одразу поглинуть. А от мій сад — дорослий, сталий.
Саме через практику в саду я вивчаю, як можна досягти сталості.
У 2013-му році на фестивалі фундації ЦСМ «Архітектура спільного» з одного аркуша паперу я демонструю як можна скласти п’ять панам для п’яти ролей садівника: служителя, спостерігача, дослідника, отримувача дарів, володаря. Аби йти в сад працювати із такою панамою, форма якої може перетворюватися п’ять разів (метафора перевтілення в кожну із цих ролей). Якщо служити садові — отримуєш дари, якщо спостерігати, можна знати де варто досліджувати, бо без досліджень дарів буде замало, якщо є володар, то й дари його. Кожна із ролей необхідна. За роки я переконалася, що ролей в саду в садівника має бути п’ять. Як п’ять пальців на руці.
Фонди теж вдаються до ролі саме садівника, аби розвивати українське культурне поле. Помітили, як мова не відповідає сучасним змістам? Ми кажемо «культурне поле», ми не кажемо — культурний сад! Що таке поле? Це один тип рослин, висаджений на великому шматку землі, що є доволі неприродним для рослинного світу, але ефективно для врожаю. Точніше, ефективно для врожаю в одному сезоні. Для «поля» садівник використовує тільки роль служителя (обробляє поле) і роль отримувача дарів (збирає врожай)! Якщо була б залучена роль дослідника, то він би звітував: «Поле — це тимчасова й небезпечна система!», і чекав би на володаря, аби той прийняв невідкладне рішення! Бачили спалахи помаранчевих метеликів цього літа? Це через те, що на полях замало будяків. Будяк — це так званий бур’ян, саму цю рослину нищать задля гарного врожаю в полях, тому метелики на ім’я будяковий сонцевик, йдуть у міста.
Я накладаю мої знанні щодо побудови сталого саду до роботи фондів та експертів в Україні. Яку роль мають виконувати експерти, які опрацьовують заявки проєктів? Саме від них залежить, які проєкти отримують фінансування, а які — будуть відхилені. Вони — служителі? Служителі програми фондів із прописаними пріоритетними цілями. Сталість — одна з цілей! Через мій досвід побудови Дорослого (сталого) саду — вони мають бути ще й спостерігачами та дослідниками, аби не помилятися в проєктах, яким надають перевагу. Аби знати які саме будуть дари. Безперечно дари — це не гроші за відпрацьовану заявку з урахуванням податків. Дари — це проєкти, які вони обирають, що стануть частиною українського культурного поля. Знову це слово — «поле»! Може краще культурного саду? Тобто різноманіття ініціатив, підходів? Але це ж знову роль спостерігача — шукати різноманіття! В саду саме спостерігач може дивитися на всі рослини без зайвих емоцій, і на так званий бур’ян. Цю небажану траву в садах зазвичай видаляють, залишаючи порожні місця навколо культурних рослин. Я називаю цю дію «безкінечним служінням по видаленню бур’янів» в садах, де садівник грає тільки одну роль служителя. Через непереривну зайнятість по вириванню бур’янів, можна не помітити, що у разі відсутності порожнин в садах, не з’явиться так багато бур’яну, який є загрозою сталості — нестійкості, швидкої зміни в саду.
В саду я знайшла не тільки паралелі з політикою, а й із культурою. Ми кажемо «культурна рослина» і кажемо «бур’ян». У чому різниця? «Культурна рослина» вимагає додаткового догляду, тому що вимоглива. «Бур’ян» росте швидко і не потребує постійного поливу. Але рослини, які називають бур’яном, також занепадають. В певний час вони не можуть конкурувати з так званими культурними рослинами. Без ролі спостерігача я ніколи б про це не дізналася і застрягла б в «безкінечному служінні по видаленню бур’янів». Роль спостерігача має перехоплювати дослідник. Саме дослідник може побачити причини та наслідки складних взаємодій між рослинами й побудувати стійке майбутнє Дорослого саду. Втілювати напрацювання дослідника має тільки володар. Його роль відповідальна та ризикована — дати доручення служителю. Можливо й нічого не робити.
У своєму саду я можу безпомилково розрізнити (дослідити) рослину по першому листю, щоб надати їм певний нагляд (роль служителя) і отримати дари через певний час. Я завжди чекаю повесні, щоб із насіння яке лежало з осені, вийшли з рослини. Багато хто з моїх сусідів в селі не чекають та перекопують свої городи, аби посадити розсаду та насіння з пакетика. Вони не переймаються побудовою сталих систем і вірять, що під рукою завжди буде розсада та насіння в пакетиках. Вони не є володарями Дорослих садів. Вони власники своїх маленьких полів. Вони звуть їх городами. Я називаю свій город Садом і вважаю себе володарем, де найвищою цінністю є стійкий (сталий) розвиток мого саду.
А чи має експерт, який опрацьовує заявки фондів, входити в роль володаря? Фонди скажуть: ні, експерти відокремлені від влади, вони мають бути незалежними! Зі своїм досвідом побудови Дорослого сталого саду відповідаю: експерти мають мати мислення володаря. Інакше вони не в змозі розпізнати сталість в проєктних заявках.
А чи мають фонди, які розподіляють кошти на проєкти, входити в роль спостерігачів і дослідників? Фонди скажуть: «Ні, у нас немає часу і зайвих грошей». Зі своїм досвідом побудови Дорослого сталого саду відповідаю: «Фонди мають мати мислення спостерігачів і дослідників». Інакше вони не в змозі розвивати культуру, аби вона була стійкою, а значить сталою.
Якщо не перевтілюватися у п’ять ролей садівника — служителя, спостерігача, дослідника, отримувача дарів і володаря — не буде в Україні культури, що існувала б як Дорослий сад, а тільки культурні поля та городи.
Авторка світлин: Alexandra Krolikowska
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: