У 2016 році краматорський краєзнавець Володимир Коцаренко опублікував історію Зінаїди Фоменко — колишньої співробітниці залізниці, яка після виходу на пенсію почала займатися мистецтвом. Художниця вирізала різновеликі дерев’яні фігурки, з яких складала своєрідні монументальні панно. Всі елементи композицій розташовані дуже щільно один до одного, немовби затиснуті існуючою площею споруди. На паркані біля будинку — пофарбовані білим олені, зайці, лебеді з червоними лапками. Поміж ними вирізьблене зелене листя. Серед іншого, є панно, що складаються з фігурок нефарбованого дерева. Зрідка трапляються силуети людей, автомобілів, зображення квітів, та в переважній більшості — це птахи. Лаконічні, ритмічно повторювані або з’єднані крилами, немов частинки пазлу. Якщо придивитися, то серед птахів можна впізнати лебедів, качок, ластівок із цвяхами замість очей. А ще привертають увагу декоративні фактури — панно з трісочок чи маленьких дерев’яних кружалець. Трапляються як самостійні  роботи, так і елементи фігуративних композицій. А ще є живопис — портрети улюблених онуків, ікона та знову ж таки птахи, схожі на різьблених, тільки намальовані на цегляній стіні гаража. Особливо зворушливим видається напис на одному з них: «Слава трудовому народу».

Минулого року ми з колегами звернулися до місцевого музею, щоб з його допомогою познайомитися з художницею, задокументувати її твори. Через сина Зінаїди дізналися, що вона недавно померла. Також він розповів, що займатися різьбленням Зінаїда почала вже у досить літньому віці, щоб потішити маленьких онуків. Але ніхто з родичів не оцінив видатний талант і майстерність бабусі, тож після її смерті всі твори спалили. 

Неможливо було повірити, що такі унікальні художні роботи зникли безслідно. І недарма! Нещодавно учасник ініціативи «ДЕ НЕ ДЕ» Леонід Марущак поїхав у Краматорськ і разом з краєзнавцем Володимиром Коцаренком знайшов там чимало збережених робіт Зінаїди Фоменко. Зокрема велике інтер’єрне панно з портретними зображеннями онуків художниці, розташоване у старій частині будинку, що підлягає ремонту. Це складна система з птахів, тварин і людей, в центрі якої розташовані фігурки двох маленьких хлопчиків, які, очевидно, були для бабусі всесвітом. Також у дворі виявили безліч окремих вже демонтованих елементів. На жаль, родичі Зінаїди не планують зберігати ці роботи, і наразі питання у тому, щоб демонтувати панно та передати до колекції одного з краматорських музеїв. 

За життя художниці ніхто не обговорював з нею її мистецтво. Катерина Філонова згадує, що колись працювала у місцевій газеті, і там добре знали Зінаїду Фоменко, вона часто приходила в редакцію з різноманітними скаргами, але ніколи не говорила про свою творчість. Бабуся мала довідку про серйозний психіатричний діагноз і, ймовірно, саме мистецтво допомагало їй у житті, — говорить Катерина. 

Надалі науковцям ще належить більш докладно дослідити творчість Зінаїди Фоменко та музеєфікувати її. А мешканцям Краматорська й місцевим культурним чиновникам слід звернути увагу на унікальну землячку. «Останні декілька років Краматорськ активно працює з темою власної ідентичності. За цей час у місті навіть виникла низка ініціатив, котрі займаються пошуком та формуванням нової ідентичності громади, яка базувалася б не лише на індустріальному минулому. Щороку біля центральної бібліотеки відбувається вже традиційний фестиваль аматорського мистецтва ім. Марії Примаченко, а про Зінаїду Фоменко мало хто згадує», — коментує Леонід Марущак. 

Нерідко, прагнучи бути причетними до чогось видатного і далекого, можна прогледіти близьке та цінне. На щастя, останнім часом в регіонах все більш помітною є тенденція до пошуків локальних феноменів, тому для Краматорська вкрай доречною буде актуалізація мистецького доробку Зінаїди Фоменко.