Французький письменник та друг Френсіса Бекона Ів Пейре опублікував про нього монографію Francis Bacon Or the Measure of Excess. Про це повідомляє artnet.

Пейре був не лише головним шанувальником роботи, він також був другом і прихильником Бекона. У новій монографії він заглиблюється у життя та внутрішню діяльність митця, досліджуючи деякі невідповідності між його публічною персоною та приватним життям. Пейре не стверджує, що знав усі аспекти життя художника, проте щодо деяких хотів пролити світло: «Я добре знав Бекона, ми були друзями. Також я був одним із людей, котрий, на його думку, найкраще відчував його роботи та розумів його». 

Ось три одкровення з книги про життя і діяльність Бекона.

Він став популярним та впізнаваним ще за життя. 
У 1977 році, під час виставки в галереї Клода Бернара в Парижі, вулицю перекрили для машин, щоб натовпи глядачів могли безпечно дістатися до галереї.
«Похвала, яку він отримав, була безпрецедентною у світі мистецтва», — пише Пейре. Автор згадує, як одного разу йшов бульваром Сен-Жермен з художником, коли їх перебив чоловік, «який обняв Бекона і подякував йому. Ця несподівана, але гостра сцена не була унікальною, сказав він мені: це трапляється з ним раз у раз».

Бекон був трудоголіком
Попри гедоністичний спосіб життя, художник працював щодня по 6 годин. Він зміг поєднати жагу до сексу, алкоголю та роботи. А також він ніколи не повторювався, навіть коли зображав однакові предмети. Як пояснює автор, Бекон завжди був у пошуках і старався постійно змінюватися.

Бекон любив подорожувати
Митець любив відвідувати великі, найпопулярніші міста світу, такі як Париж та Монте-Карло. А також не раз подорожував до Південної Африки, куди переїхали його мати та сестри. Пейре пояснює, що художник любив жити в «атмосфері барів та готелів, чудових вечірок, космополітизму мешканців та колоритних людей».