У рубриці «Знати» ми розповідаємо про філософів, художників, письменників, які впливають на культуру сьогодні. Цей текст ми присвятили психіатру та філософу Карлу Юнгу.

Попереднім в рубриці «Знати» був текст про письменника та філософа Мірча Еліаде.

Хто такий Карл Юнг?

Карл Густав Юнг (1875–1961) — швейцарський психіатр та філософ, відомий започаткуванням оригінальної теорії психоаналізу.

Карл Юнг народився у невеликому містечку Кесвіль у Швейцарії, у пасторській родині. Спочатку він хотів також стати священником, потім — археологом, але врешті почав вивчати медицину в Базельському університеті. Після його закінчення працював під керівництвом видатного психіатра Ойгена Блейлера.

У 1903 році Юнг захищає дисертацію, присвячену зв’язкам психопатологій та окультних феноменів. Кілька років він викладає та веде прийом в університетській клініці, а потім переходить до приватної практики. У 1906 році Юнг починає активно спілкуватися з Зігмундом Фройдом, на той час вже визнаним та уславленим завдяки своїй психоаналітичній теорії.

У першу зустріч Фройд з Юнгом бесідують майже без упину тринадцять годин: так починаються сім років колаборації та сумісного розвитку психоаналізу. Але поступово їхні погляди розходяться: Фройд бачить першопричину будь-яких людських вчинків та емоцій у лібідо, тоді як Юнг вважає, що важливішу роль грає колективне несвідоме. Після публікації юнгівської «Психології несвідомого» (1913), що унаочнила розбіжності у теоріях, їхній дружбі та співпраці приходить кінець.

Напередодні Першої світової війни Юнг переживає тяжку кризу. Цінні стосунки з Фройдом розірвано, більшість колег стали на бік старшого та авторитетнішого «батька психоаналізу». У повітрі розливається передвоєнна напруга, і Юнга починають переслідувати видіння та голоси. Він побоюється, що це симптоми психозу або шизофренії.

Його переживання у цей період лягли пізніше в основу «Червоної книги» — великого манускрипту із детальними описами та ілюстраціями видінь і почуттів. Після смерті Юнга книга майже п’ятдесят років лишалась неопублікованою, аж доки у 2007-2009 її нарешті не відсканували та не видали англійською і німецькою мовами.

У другій половині життя Юнг активно подорожує з дослідницькими експедиціями та лекціями, пише книги, продовжує психіатричну та психоаналітичну практику. У 1944 в нього стається серцевий напад, який повторюється у 1952. 6 червня 1961 року Карл Юнг помер від серцево-судинної хвороби.

Що таке колективне несвідоме?

Юнг вважав, що кожна мислездатна істота має не тільки особисте несвідоме, що складається з витіснених та неусвідомлюваних бажань, страхів та спогадів, але й під’єднана до так званого колективного несвідомого.

В його основі лежать прадавні, повторювані у поколіннях первісної форми, психічні аналоги інстинктів — архетипи, та «схильність до їх відтворення». Наприклад, архетипи Матері, Дитини, Воїна тощо. Кожному з них притаманні свої визначальні риси та функції, що спільні для всіх культур та народів світу і часто зустрічаються у міфах та казках.

В певні моменти часу окремі індивіди та цілі спільноти вступають у взаємодію з архетипами та змінюють хід власного життя та історії. Наприклад, Юнг був переконаний, що поява фашизму та нацизму в Італії та Німеччині була цілком передбачуваною на рівні архетипів, що в той час посіли в цих країнах.

Що таке Аніма, Анімус і Тінь?

За Юнгом, психіка людини складається з кількох частин, усвідомлюваних та неусвідомлюваних, індивідуальних та під’єднаних до колективного. Усвідомлена особистість — це «Я», «Его», яку ми звикли вважати нашою особистістю в цілому, бо не можемо виявити інші її частини.

Провідником між «Его» та навколишнім світом є «Персона» — своєрідна маска, сукупність образів, що ми являємо світу у відповідь на сукупність його очікувань. А на шляху від «Его» до океану колективного несвідомого лежать архетипи Аніми, Анімуса і Тіні.

Аніма та Анімус — протилежні жіночий та чоловічий архетипи. Юнг розцінював їх як персоніфікації тенденцій та схильностей протилежного гендеру у психіці людини, що виступають провідниками до несвідомого. Тобто Аніма — «жіноча частина» психіки чоловіка, а Анімус — «чоловіча» у психіці жінки.

Тінь за Юнгом — остання ступінь поміж індивідуальним та колективним несвідомим. У Тіні знаходяться всі витіснені риси, які Его та Персона не в змозі витримати. Сьогодні деякі аналітики-юнгіанці використовують техніки роботи саме з Тінню, вважаючи це більш ефективним способом зрозуміти, чому людина діє та відчуває тим чи іншим чином.

Цікаві факти

• У 1922–1955 роках Юнг розбудовував так звану Башту в Боллінгені — будівлю з чотирьох поєднаних між собою кам’яних башт, що за його задумом відображали структуру психіки. Щороку він проводив там кілька місяців. Зараз Башта закрита для відвідувань.
• Був активним учасником та натхненником клубу «Еранос» — міждисциплінарної інтелектуальної спільноти, яка щороку збиралася в маєтку Ольги Фрьобе-Каптейн та впродовж тижня обговорювала різноманітні питання філософії, культури та релігії.
• Біограф Дейрдра Бейр стверджує, що під час Другої світової війни Юнг працював на американську розвідку під кодовим номером 488 та займався психологічним профілюванням Гітлера.
• Впродовж кількох десятиліть перебував у позашлюбних стосунках зі своєю ученицею та колишньою пацієнткою Тоні Вольф, а до того — з ученицею Сабіною Шпільрейн. Дружина Юнга, Емма, також займалась психоаналізом. Подружжя мало п’ятеро дітей.

Література

1. Карл Густав Юнг. Архетип и символ.
2. Deirdre Bair, Jung: a Biography. 
3. Карл Густав Юнг. Аналитическая психология. Тавистокские лекции.