Женя Олійник

ілюстраторка

Працює над коміксами для різних видань і планує невеликий виставковий проєкт.

Українське Відродження для мене – це повернення та присвоєння того, що по праву нам належить. Те, чим ми зараз усі, за можливості, займаємося: від військових, які звільняють українські міста, до мистецтвознавців, які деколонізують історію мистецтва.

Віталій Кохан 

художник

Працює над «вигаданими козацькими прапорами». Надихнувшись справжніми козацькими прапорами, що збереглися, створює нові, але менше про символіку й більше про живопис.

Відродженням історики називають якийсь період уже після того, як він пройшов. Декілька днів міркуючи над цим запитанням, дійшов думки, що відродження відбувається прямо зараз і набагато швидше, ніж я встигаю це якось уявити. Суспільство, як ніколи, об‘єднане і продовжує ущільнюватись. Українці по своїй волі обирають відповідальність, хоробрість, правду і критичне мислення. Це трохи пафосно звучить, але так і є: те, що відбувається, дуже схоже на Українське «Відродження». Схоже, ми все робимо правильно, але це лише початок, і попереду багато роботи: посадити всіх корупціонерів, продажних суддів розстріляти, незаконні забудови знести, мінкульт відправити на стажування в Нову Зеландію.

Діана Гербе

танцівниця

Разом із партнерами організовує в Києві регулярні вечори перформування танцю «Вперше», відновлює пошкоджене коліно і планує навчання на міжнародній освітній платформі у Європі.

Нині ми живемо думкою «до перемоги». Після перемоги бачу відродження України в її розбудові на всіх рівнях, згуртованість та єдність за принципом «Якщо не я, то хто?», зростання залучення молоді в процеси розбудови країни на всіх ділянках та подальша популяризація українського контенту у світі.

Олег Чорний

кінорежисер, сценарист, медіа-художник

Бере участь у проєкті «Митці в країні війни», ініційованому DocNoteFilms і Babylon’13, волонтерить, пише тексти для різних видань, шукає кошти на власний кінопроєкт.

Черги до кінотеатрів на українське кіно, аншлаги в театрах, велика кількість відвідувачів виставок українського мистецтва. Виставки нашого мистецтва за кордоном у найпрестижніших музеях та локаціях, відгуки в топових іноземних ЗМІ про ці виставки. Українські фільми в програмах відомих міжнародних фестивалів і серед призерів цих фестивалів, зрештою українські фільми нарешті отримують «Оскар» та «Золотий Глобус». І найголовніше — держава фінансує вповні культуру, а не за залишковим принципом, а українські мистецькі проєкти отримують підтримку міжнародних інституцій та грантових програм. Почасти це вже почало відбуватися, але найважчий період буде після перемоги.

Юлія Данилевська

художниця

Продовжує роботу над візуальним «щоденником» війни — малює те, що пережила під час окупації та після визволення Херсона. 

Мені здається ми всі тією чи іншою мірою віримо, що після нашої перемоги над росією станеться якесь диво. Мабуть, так і буде, але ми цього не помітимо, бо це відбуватиметься поступово. Я думаю, що перш за все люди повинні перестати імітувати життя, імітувати успіх.

На жаль, зараз розрив між культурними запитами та контентом, який можуть запропонувати бюджетні культурні установи, дуже стрімко зростає. Але написати у звіті правду, що той чи інший захід не мав популярності, написати реальні цифри відвідуваності ми не можемо собі дрзволити, бо «зарплата не зайде», бо «ви шо собі надумали, нас тут усіх поскорочують!». Ми самі себе заганяємо в пастку.

Наші чиновники від культури, як той путін, отримують викривлену інформацію зі спеціальних папочок, де всі дані вигадані й не мають нічого спільного з реальністю. А поза тим, керівники комунальних установ тиснуть на підлеглих і вимагають розробку унікальних заходів, відкидаючи при цьому дійсно цікаві ідеї, якщо йдеться про сленг, субкультури, сучасне мистецтво і взагалі будь-що контраверсійне. Мені здається, якщо ми почнемо ігнорувати голос внутрішньої цензури і відмовлятися від радянських пережитків, тоді можна буде говорити про якесь українське Відродження.

Ніколетта Юрець

фотографка

З лютого 2022 року Ніколетта почала документувати порушення прав людини та військові злочини в Україні. Зараз вона працює над виставкою дослідницького проєкту ‘Documenting Ukraine’ австрійського IWM — Institut für die Wissenschaften vom Menschen, яка планується до відкриття вже наступного місяця.

Це системна робота над помилками, відхід від радянської парадигми існування культури, а також зростання над усіма установками меншовартості. На мапі з’явилася нова могутня держава, але якими інструментами буде розбудовуватися суспільство, та чи знайдемо ми відповідний саме нам напрямок руху до спільної ідеї державотворення — залишається відкритим для мене питанням.