У рубриці «Знати» ми розповідаємо про філософів, художників, письменників, на яких спираємося у своїх думках та текстах. Другий текст ми присвятили соціологині Єві Іллуз, яка займається вивченням емоційних патернів, любові та соціологією почуттів. На всі ці процеси Єва Іллуз дивиться через призму модернізації та глобалізації світу й технологічний прогрес.

Нагадуємо, що першим у рубриці «Знати» був філософ і соціолог Бруно Латур.

Хто така Єва Іллуз? 

«Ми всі боїмося бути мадам Боварі» — здається, одна з найцитованіших реплік Іллуз. Більшість її робіт сфокусовані на вивченні емоцій та любові, адже саме через них, на думку соціологині, будується сучасний світ. Романтика раціоналізується й стає для нас споживацьким елементом.

З коханням ще складніше. Його Іллуз вивчає з перспективи соціології, а не психології, як це зазвичай роблять. «Коли ми закохуємося та не знаємо, в якій ситуації опинилися, тоді з’являється тривога: якому соціальному сценарію нам слідувати, яка наша роль в цій грі та які правила існують?», — так описує теперішній стан закоханості вчена.

Єва Іллуз вивчала соціологію та літературу в Парижі, комунікації в Єврейському університеті, а ще культуру в Пенсильванському університеті. Вона написала 12 книг та є постійною авторкою газети Le Monde.

Що таке «емоційний поворт»?

Емоції традиційно належать до галузі психології, але Іллуз підкреслює, що в другій половині ХХ сторіччя відбувся «емоційний поворот». Ми не можемо аналізувати емоції, не беручи до уваги соціальне життя або гуманітарні науки. Наприклад, соціологи аналізують, чому люди роблять ті чи інші негативні вчинки через прагнення до конкуренції або задоволення. Іллуз же звертається до емоцій: вона говорить про заздрість, приниження або бажання ганьби.

У суспільних та гуманітарних науках на думку вченої відбувається драматичний зсув, через який багатьом галузям необхідно зосередитися саме на емоціях.

Навіщо нам знати про «emotional commodities»?

Культурне споживання за Іллуз — це споживання «emmodities» або «emotional commodities» — дослівно «емоційних товарів». Суспільство відчуває потребу в тому, щоб бути емоційними або шукає приємних емоцій: розважальних, інформаційних тощо. Таким чином, емоційні та економічні дискурси взаємодіють один з одним.

Чому любов ранить?

Прагнення любити за Іллуз — це бажанням переживати щось емоційно важке для людини, що веде її до колективного нещастя і розчарування. Пізніше індивідум сприймає це (до речі, в першу чергу жінки) як особисту невдачу.

Сучасний стан кохання — досвід, який формується через неминучі страждання, «об’єкт нескінченного розслідування, самокопання та самоперевірки».

Головну книжку Іллуз на цю тему — «Чому любов ранить?» — можна ще й сміливо назвати феміністичною. Саме в ній через соціальну історію та конкретні соціальні відносини авторка показує, як формуються ґендерні відмінності між чоловіками й жінками.

Цікаві факти 

• У 2014 році Єва Іллуз проаналізувала книгу «50 відтінків сірого» та дійшла до висновку, що роман багато в чому може допомогти жінкам та чоловікам у розв’язання проблем у стосунках. Сексуальні сцени там скоріше не збуджують, але дають розуміння про те, як можна отримати більше задоволення від сексу, а також самому розвинутися та стати кращим. Результатами дослідження соціологиня поділилася у книзі «Hard-Core Romance».
• З 2012 по 2015 роки очолювала Академію мистецтв і дизайну «Бецалель» в Єрусалимі та була першою жінкою на цій посаді.
• У 2009 році німецька газета Die Zeit  включила Іллуз до списку 12 сучасних мислителів, що «змінюють думку завтрашнього дня».

ЛІТЕРАТУРА

1. Лера Конончук, «Собрание в музее».
2. Інтерв’ю для Psychologies.
3. Новина на The Guardian.
4. Інтерв’ю для Guernica.
5. Інтерв’ю для Le Monde.
6. Eva Illouz, ‘Why Love Hurts?’, 2012.
7. Eva Illouz, ‘Cold Intimacies: The Making of Emotional Capitalism’. 2007. Cambridge: Polity Press. 

Текст: Настя Калита

Ілюстрації: Юлія Бенюх