20 вересня в M17 відкриється щорічна виставка віртуальної реальності Frontier, яка вперше відбудеться у двох містах: Києві та Харкові. Головною темою стало Reforming space: New monuments, в якій художники дослідили місто та його взаємозв’язки з мистецтвом і створили 25 арт-об’єктів у доповненій та віртуальній реальності. Серед них Аліна Костікова, Артем Волокітін, Вартан Маркар’ян, Віталій Кохан, Влас Бєлов, Ганна Мананкіна, Дарина Фес, Іван Кабаненко, Ілля Новгородов, Костянтин Зоркін, Ксенія Гнилицька, Нікіта Кадан, Микола Малишко, Олександр Мамон, Олексій Золотарьов, Олексій Яловега, Олена Пронькіна, Павло Блінохватов, Петро Гронський, Роман Мінін, Світлана Житня, Факш Діана та Шиман Катерина.

У публічних просторах Києва та Харкова містяни можуть знайти експозиції, що інтегровані у місто за допомогою AR. Для цього треба скористатися додатком, який доступний до завантаження на сайті та QR-кодом, що є на локаціях. 

Побачити об’єкти у VR можна на виставці в Центрі сучасного мистецтва М17 до 17 листопада. В Харкові на роботи митців можна подивитися з 4 до 27 жовтня в артхабі «Самокат».

Костянтин Зоркін

художник, працює у галузі перформанса, інсталяції, театру ляльок, графіки тощо

У мистецтві головне — це краса і сила образу, а зміст і технології потрібні для комунікації за межами голови митця. Зміст пояснює та дає інструкції для оптимального сприйняття, а технологія створює оптимальну форму. Технологія віртуальної реальності, наприклад, дозволяє візуалізувати образи, для матеріальної реалізації яких немає часу, коштів, фізичних можливостей.

Моя робота може існувати у реальності, але це буде екран, вмонтований в асфальт під куленепробивним склом. На нього буде падати листя, лягати пил. Це не схоже на ту фантазію, яка мене бентежить, на фантазію про пташок, що пролітають під ногами. Віртуальний варіант ближчий до чистої фантазії, тому адекватніший для мого образу.

А зміст взагалі передається словами, це пояснювальна записка, схожа на ту, що я зараз пишу. Він може бути корисним при спілкуванні з пресою та у каталозі, але коли я вигадав образ, змісту у нього не було, він з’являється зараз, у відповіді на питання. Самого образу у тексті немає, бо я не письменник і не поет. Головне можна тільки побачити і відчути, і якщо технологія допомагає це зробити, то вона теж корисна, але не головна.

Глядач чекає на розваги. Для більшості глядачів це буде атракціон. Прикольно буде побачити щось цікаве через екран чи в окулярах. Поки що здивування викликатиме сама технологія, а не той меседж, який митець закладає у своїй роботі. І ми це розуміємо. Це незвична для митців і глядачів форма існування мистецтва, тому коли фаза здивування і атракціону пройде, тоді буде як з олійною фарбою, чи фото, чи зварюванням, чи пластиком. Воно залишиться як один з варіантів інструменту висловлювання.

Мистецтву взагалі важко допомогти технологічно, бо воно є живим, тому з усіх технологічних форм залишаються тільки ті, в яких теж є життя.

Сучасність технології нічого не варта, якщо вона обслуговує не сучасний принцип мислення митця. В такому випадку технологія просто декорує стару думку, дає їй тимчасову ілюзію безсмертя. А що таке сучасний принцип мислення важко з’ясувати зараз, бо він спрямований у майбутнє. Якщо технологія теж туди прямує, то може бути їм по дорозі, а може і ні.

Новгородов Ілля 

скульптор, працює в абстрактному, структурному та мінімалістичному стилях

Сенс можна порівняти з вином: дуже приємно пити вино з красивих келихів в атмосферному місці. Але вино залишається вином, тому можно пити й з горлянки. Якщо любиш вино…

Мені здається, що цифрові технології конвертують багато різних ідей в свій внутрішній простір, і ми маємо змогу побудувати альтернативну реальність, простір  для експериментів, без забруднення реального. Щось фільтрується і потім з’являється в фізичному просторі. Новітні технології для багатьох художників це ще terra incognita, бо єкспедиція тільки збирається.

Вартан Маркар’ян

художник, працює над темою урбаністичного, промислового пейзажу, досліджуючи в живописі діалог між людиною й містом

Я думаю, що сенс і VR неможливо порівнювати і розмежовувати, адже вони існують паралельно, доповнюючи один одного. VR допомагає більш об’ємно розкрити суть порушеного питання. Ми можемо на більш глибокому чуттєвому рівні пережити досвід.

Сучасні технології дають новий вектор руху в мистецтві, але й не виключають попередні заслуги і відкриття, сприяють розвитку нових граней і напрямків.  Сучасні технологічні досягнення розширюють способи вираження, мову художника, також надають ширші можливості взаємодіяти відразу з усіма відчуттями глядача.

Петро Гронський 

скульптор, працює зі станковою, ландшафтною скульптурою

Для мене VR це інструмент, в якого є свої переваги і недоліки. Без участі художника це зазвичай просто «Fun», або ще одне «місце, куди можна на певний час втекти від реальності.

Художнику технологія віртуальної реальності дає нові можливості для реалізації своїх ідей, але у той же час, при всій своїй «безмежності», поки що вона має свої конкретні віртуальні кордони. Як на мене, головна перевага VR і AR зараз у тому, що цей інструмент може зробити значно більше людей ближчими до мистецтва, зацікавити нову аудиторію, яка набагато легше і швидше сприймає інформацію через сучасні, інтерактивні технології, ніж через їх «off-line» версії.

Ксенія Гнилицька

художниця, співзасновниця мистецької групи Р.Е.П., працює у техніці живопису

Технології допомагають зробити світ кращим. Дуже надихає, як це допомагає в науці. Це робить раніше неможливі речі доступними звичайним користувачам, дає можливості, до яких дуже швидко звикаєш: наче так було завжди. Мистецтво теж стає потужнішим інструментом впливу на глядача, його сприйняття, що звичайно небезпечно тим, що форма часто превалює над змістом, але пастка подібного «технарства» неминуча в будь-якому медіа.

Влас Бєлов

віртуальний художник, перформер, скульптор; головною практикою художника є віртуальна інтервенція і створення онлайн галерей, працює з перформативними експериментами на межі тактильного і віртуального

На мій погляд, VR технології сьогодні це новий інструмент 21 століття, як фарби, полотно або фотографія в 19 столітті, які можуть передати ідею автора, створити збільшену копію реальної інсталяції в цифровому просторі, не витрачаючи реальних матеріалів. І тут рівнозначно превалює і ідея і VR технологія, яка вирішує проблему реалізації. Але мені цікаво не тільки створювати, а й вивчати сам VR простір як явище. Як воно може впливати і маніпулювати в майбутньому, пройшовши точку сингулярності при можливому отриманні штучного інтелекту.

Нові технології допомагають мистецтву, воно по суті робить його сучасним і дає можливість бути незалежним в контексті віртуальної інтервенції. Наприклад, я відтворюю віртуальні простори за допомогою 3D графіки будь-яких галерей світу і роблю в них виставки. Нещодавно у Берліні в галереї EIGEN + ART презентував виставку в їх просторі за допомогою VR окулярів та Інтернету. Працівники галереї були шоковані. Починаєш замислюватися: що є реальність і наскільки вона важлива й неповторна. Так само встановлював QR коди з переходом в галереї для популяризації творчості. В Україні вже в більш ніж 6 галереях зробив VR виставки. Але природно при спонсоруванні і підтримці можна робити більш якісніший контент. Так технології допомагають розвивати і візуалізувати творчість.

Роман Мінін

художник-монументаліст, графік, фотограф, автор об’єктів та інсталяцій 

Технології прискорюють процес якісної 3D візуалізації контенту, звільняють від тягаря матеріального: створення, упаковка, відправка, зберігання, техобслуговування, митниця. У матеріальному мистецтві українські художники не конкурентоспроможні. Потужності виробництва творів мистецтва і якість вкрай недосяжні. І справа не в кваліфікації робітників, хоча і в цьому теж. Адже у нас навіть такої професії немає. Створити конкурентноздатний твір стало можливим тільки в VR.

Нікіта Кадан

художник, член художньої групи Р.Е.П. та кураторської групи Худрада

У художній діяльності сенс превалює в принципі. Це специфічна здатність мистецтва — підкорювати будь-яку технологію й примушувати її ставити саму себе під сумнів. Якщо говорити про проект з новими монументами, то VR тут — це, насамперед, прагматично використаний засіб візуалізації. Ще можна сказати, що це елемент повідомлення, образ прогресивно облаштованого міста в сьогоднішній Україні може бути лише віртуальним, бо у архаїзму, варварства та візуального засмічення міського простору надто багато об’єктивних соціально-економічних причин щоб домінувати й надалі.

Мистецтво наочно демонструє, як швидко «нові технології» стають старими. Власне, одне з головних повідомлень сучасного мистецтва — про умовний та нетривкий характер будь-якої новизни.

Віталій Кохан

художник-графік

Що превалює сенс чи віар технологія, і чому?

На мій погляд ці речі не можна порівнювати, бо вони знаходяться в різних площинах. Сенс твору вирішує задачі мистецькі, так би мовити невербального висловлювання. VR-технологія є носієм, способом репрезентації роботи, або єдиним медіа де вона може існувати. Якщо порівняти з літературою, то це як оповідання і технологія книгодрукування.

Як допомагають нові технології сучасному мистецтву і чи допомагають взагалі?

Це завжди було в тренді — використовувати нові технології, нові медіа в мистецтві. Іноді технології народжують нові види образотворчого мистецтва, так було з фотографією і кіно. Іноді полегшують процес створення-експонування роботи. В цілому мистецтво діє все за тими ж законами — образ, задум, намір.

Микола Малишко

Привалює сенс, оскільки VR-технології для всіх людей без винятку, тому що в Україні панує невігластво. Відповідальність за все на людині.

VR технології допомагають митцям практично створювати нові праці, художників тисячоліттями плекала VR, тобто уявна реальність. В умовах, коли я спокутую другий гріх українця «невігластво» (дефіцит знань, неосвіченість, відсталість), то мені необхідні сучасні технології вивчення і дослідження творчості.

Олексій Золотарьов

скульптор, автор камерних робіт і скульптурних об’єктів у публічному просторі

Віар технології є допоміжним матеріалом для художника, вони прискорюють процеси,  це не може бути першочерговим, можна створювати об’єкти у віртуальній реальності, але вони там і залишаться в більшості варіантів. Звісно, можна роздрукувати на 3D принтері, але пластично це буде зроблено на угад, дещо механічно. Але пластика помітно буде відрізнятися. Мені особисто віртуальна реальність допомагає показати як той чи інший об’єкт виглядатиме в реальності. Я вважаю, що ці нові технології позитивно вплинуть на мистецтво, адже вони прискорюють процеси.

Артем Волокітін 

художник, створює майстерню VM Art Studio

Сенс мистецтва в тому, щоб формувати нові, актуальні сенси та транслювати їх суспільству, а вже якими методами/інструментами художник оперує, справа другорядна. Я одразу погодився на участь у цьому проекті, тому що зрозумів, що це є нова технологія, що надасть мені можливість розкрити мої ідеї, які у реальному житті я навряд зміг би реалізувати, адже той футуристичний об’єкт я запропонував абсолютно фантастичний та його точно не можливо (принаймні поки що) відтворити з матеріалів до яких ми звикли — бронзи, металу, пластику. Я створив живий об’єкт, що рухається та змінюється у часі, сяє та дає глядачеві можливість телепортуватись в інше місто. Таких трансформацій годі і очікувати найближчі сто двісті років. Мені подобається експериментувати та гратися з майбутнім.

Нові технології завжди допомагають художникам, якщо художник впевнено стоїть на ногах. Тобто має точні внутрішні орієнтири і його неможливо збити зі шляху. Адже інколи буває так, що художник губить концептуальну частину свого твору, заграючись в безлічі формальних можливостей. І тоді інструментарій починає диктувати йому правила, а тоді втрачається гострота висловлювання. Тому завджи важливий баланс — між тим, що хоче сказати художник і якими засобами.