Анімація

Рибка кой, що плаває у золотій пральній машині, мінливі візерунки кімоно й тарілки — на виставці play, rec, pause… також представлені трансмедіальні роботи автора й колективу «Інституція нестабільних думок», до якого входили Олександр Гнилицький і Леся Заяць.

Артефакти

Вініл, касети, плівкова камера — агенти минулої епохи, частково забуті нами, але невід’ємна частина світу художника.

Олександр Гнилицький

Український художник, працював з різними медіа, зокрема з живописом, відео, анімацією, інсталяцією. Представник Нової хвилі українського мистецтва, учасник Паркомуни.

Документація

Слайдшоу зі студії, що дозволяє спостерігати за процесом створення Будди, відеоряд із бієнале 2007 року, а також вперше представлене домашнє документальне відео робочого процесу й перформансу в Лос-Анджелесі (2008).

«Інституція нестабільних думок»

Організація та колектив, заснований у 1996 році Олександром Гнилицьким і Лесею Заяць. Як колектив художники створювали спільні трансмедіальні роботи, зокрема у 2007 році створили мультимедійну інсталяцію до проєкту «Поема про внутрішнє море» в межах українського павільйону на 52-й Венеційській бієнале. Водночас «Інституція нестабільних думок» — міждисциплінарна культурна організація, що об’єднує українських і європейських художників, теоретиків, музикантів, митців, які працюють на стику різних медіа. Інституція брала участь в численних етапних проєктах 1990 – 2000-х, починаючи з «трансПорт» (Одеса, 1996) та багатьох інших.

Інтер’єр та екстер’єр

Експозиція побудована через роздільні умовні кімнати, в яких можна зустріти Фантомаса, побачити стереокартинки з видом на море, потрапити до студії, квартирного простору. Власне, зображення інтер’єрів, побуту, предметів ужитку — є невід’ємною частиною естетики Гнилицького.

Кіно

Невід’ємна частина «світу» Гнилицького, джерело натхнення та референсів.

Паралельна програма

Під час проєкту відбуваються кураторські екскурсії, лекції та кінопокази. Відбувся показ фільму «Нариси радянського міста» про рідне місто Олександра Гнилицького — Харків; 10 жовтня можна буде побачити документальний фільм «Бойс», а 17 жовтня показ фільму «Марк Ломбарді — небезпечні акти мистецтва та змов». Детальніше про програму за посиланням.

Реальність

Її можливі ілюзорність, мінливість, або навпаки — гіперреалістичність. У роботах Гнилицького «красивим», примітним стає те, що є для нас звичним і часто непомітним.

Світлотінь

Інструмент, за допомогою якого художник скеровує увагу глядача. В експозиції можна прослухати начитку тексту Тетяни Кочубінської, у якому дослідниця пише про роботу Олександра Гнилицького «М. М. Ге» (2008). 

Споглядання

Як метод, до якого звертався художник (згадаймо хоча б анімацію зі золотою рибкою), та процес, до якого підштовхують роботи Гнилицького і весь експозиційний простір.

Теги

Виставка структурована за допомоги кінолексики. На вході до виставки розміщено рухому картинку тегів, що має інтуїтивно скерувати глядача виставкою. Анімація, адаптація, порнографія, фільтр, фокус… ці слова посилаються на доробок автора, пов’язаний з телебаченням, кіно й популярною культурою.

Титри

Як у фільмах, підписи до робіт оформлені титрами, що транслюються в кінці експозиції. Основне дійство кіно — роботи, а наприкінці, у титрах, вказані учасники команди. 

Філософія

Зображення Будди, кімоно, кой, притаманні роботам медитативність і плавність — не інакше як результат захоплення філософією Сходу.

Фотографія

Фото інтер’єрів, що розміщені поруч із живописними роботами, як гра із реальністю через увагу та споглядання.