exc-5d30df20fd1d8e000159fb07

Хмара тегів на «Хмарних воротах»: чому судять за графіті на скульптурі Аніша Капура

Нещодавно учасники графіті-групи 35th Street crew розмалювали скульптуру Аніша Капура у Чикаго — The Cloud Gate, що знаходиться у Міленіум парку. Здавалося б, звичайна ситуація — треба лише змити теги. The Cloud Gate була встановлена 2006-го року, слугувала фоном для голлівудських фільмів і стала одним із найпопулярніших місць серед чиказьких туристів. До 2019-го року графіті з’являлось на скульптурі лише одного разу. Але цього разу райтерів знайшли і заарештували. Тепер вони захищатимуться в суді.

Долар на хресті 

Жест графітчиків нагадує відому інтервенцію Олександра Бренера (Художник, один з лідерів московського акціонізму — ред.) у музеї Stedelijk в Амстердамі 1997-го року. Скандальний російський акціоніст намалював знак долара на картині Казимира Малевича «Супрематизм» (інша назва — «Білий хрест», 1920-1927рр.). Бренер кілька років ганявся за цим полотном по Європі, аби доповнити його. Він вважає свою акцію колаборацією із Малевичем (першим глядачем спільного твору став охоронець музею, якого Бренер спеціально покликав як глядача). Ця акція — одне з найбільш потужних критичних висловлювань про глобальну систему мистецтва з лівих позицій. Бренер критикує систему білого кубу, зокрема, її комерційний аспект. «Элементарный, простой жест по деструкции картины как музейной собственности, собственности того, что называется артсистема. По рисованию знака, который означает экономическую эксплуатацию, — каже акціоніст. — Я прибил доллар к кресту, как Иисуса».

Знак долара, нанесений Олександром Бренером на картину Казимира Малевича

Знак долара, нанесений Олександром Бренером на картину Казимира Малевича

Мистецтво сакральне

Схожість згаданого жесту до ситуації з «Хмарними воротами» викликає кілька думок. Використання Бренером балончика відсилає до стріт-арту та модерністських настанов звільнення мистецтва. Ситуація зі скульптурою Капура викриває марність прагнень модернізму «винести мистецтво за межі галерей». Адже специфічний галерейний режим сприйняття не прив’язаний до приміщення. Як засвідчує The Cloud Gate, галерейний принцип взаємодії із глядачем легко перенести у публічний простір. Скульптура Капура ніби відміняє публічний простір. Спершу «фасолину» («The Bean», як її називають в Чикаго) навіть не можна було фотографувати. Ледь не особистим подвигом Аніш Капур вважає те, що глядачам можна торкатися скульптури. Навколо неї консенсусом влади і шанобливої публіки встановлені специфічні правила сприйняття. 

5d1b8e389992f.image.jpg

Доповнений «Білий хрест» швидко реставрували. Від долару не лишилось і сліду ще до того, як Бренера ув’язнили. Так само фізичний збиток від хмарки тегів для «Хмарних воріт» мізерний. Вже вдень наступного дня їх стерли. Тут важить моральний збиток. Специфічним є не те, що графітчиків судять, стріт-арт завжди був на межі закону.  Важливо, що їх судять саме за The Cloud Gate. Теги на будь-якому іншому пам’ятнику не викликали б такої реакції. У місті все ж існує негласне правило, що графіті — це нормальна частина культури. Натомість, мерка Чикаго Лорі Лайтфут вважає, що «деякі місця мають лишатися сакралізованими». Спікерка Міленіум парку Джил Гурвіц, як і більшість глядачів скульптури, називає її не інакше як «iconic». На зустрічі 2017-го року Аніш Капур описує «Хмарні ворота» як сакральний об’єкт. Він радіє, що скульптура перевершила його авторство, відділилася від нього і стала «жити своїм життям». Туристи ніби паломники з’їжджаються з усього світу із певним вкладом [«commitment» (майже як «crime commitment»)]. «Ворота» ніби-то вбирають його в себе. Вклад цей обмежений поверхневою культурою туризму. А однією з ознак цієї культури є аполітичність.

Мистецтво аполітичне

У медіа вчинок райтерів набуває розмаху великого жесту, профанації святого місця. Але сенс їх витівки саме в тому, що це не художній жест, не свідома авторська інтервенція. Радше — просто повсякденна соціальна дія. В цьому її цінність — присутність політики без претензії на політичність. Це не політичний жест, а жест «зроблений політично». Глобальна арт-система вибудувала міф про аполітичність мистецтва. Митець у ньому — основна героїчна постать. А The Cloud Gate — один із символів цього інтернаціонального міфу. Графіті формально також може здатися аполітичним. Теги не несуть змісту, це лише спосіб позначити територію, вказати на власну присутність. Проте самою своєю присутністю графіті піднімає політичне питання. 

Уже загальною стала інтерпретація графіті Жана Бодрійяра у книзі «Символический обмен и смерть». Він пояснює цей феномен як спосіб боротьби нижчого робочого класу із буржуазним символічним порядком. Як би не застаріла теорія Бодрійяра, поняття буржуазії та класів, тут ця ідея досі працює. Американцям середнього класу легше знайти спільну мову із туристами, ніж зі своїми співгромадянами з 35-ї вулиці. Учасники 35th Street Crew порушили символічний порядок, підважили режим сприйняття білого кубу, встановлений навколо «Хмарних воріт». Не дарма у випусках новин теги на скульптурі часто показували розмитими — «щоб не прославляти вандалів». Себто, відновити символічний порядок і відстояти зневажену честь святого місця. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та нажміть Ctrl+Enter.

Більше матеріалів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: