Як інвестувати в мистецтво: кейс економіста Джона Кейнса

Відомий економіст Джон Кейнс завдяки базовим принципам інвестування зумів зібрати одну з найкращих світових колекцій мистецтва. Розповідаємо, як йому вдалося це зробити.

keynes.jpg

Хто такий Джон Кейнс

Джон Кейс — англійський економіст, роки діяльності якого випали на першу половину ХХ століття. Під час Великої депресії 1930-х років Кейнс став ініціатором революції в економічному мисленні. Він кинув виклик ідеям неокласичної економіки, згідно з якими вільні ринки в короткостроковій і середньостроковій перспективі автоматично забезпечать повну зайнятість, якщо працівники будуть гнучкими у своїй заробітній платі.

Він став засновником кейнсіанського напряму в економічній науці. Ця течія з'явилася як реакція економічної теорії на Велику депресію в США. Основною роботою була «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» Джона Кейнса.

Під впливом кейнсіанства більшість економістів прийшли до переконання в корисності та необхідності проведення макроекономічної політики для довгострокового зростання, уникнення інфляції і рецесій. Він також допоміг заснувати Всесвітній банк і Міжнародний валютний фонд.

У 1999 році журнал Time включив Кейнса в число найважливіших людей століття. Медіа вважає, що «його радикальна ідея про те, що уряди повинні витрачати гроші, яких у них немає, може врятувати капіталізм».

Кейнс і мистецтво

Окрім роботи економістом, Кейнс був членом організації, яка називається Радою сприяння музиці та мистецтву. Це урядова агенція з фінансування мистецтв, яка пізніше потрапила до Ради мистецтв Великобританії. Вона була створена під час Другої світової війни з метою збереження британської культури.

Економіст протягом трьох десятиліть колекціонував предмети мистецтва. За цей час він заплатив за придбані роботи в цілому 12 847 фунтів стерлінгів. Якщо перерахувати їх на сьогоднішні реалії з урахуванням інфляції — це приблизно 600 000 фунтів ($ 840 000). Сьогодні вона коштує понад 70,9 млн фунтів ($99 млн).

Його колекція налічує 135 робіт. Зараз вона знаходиться в лондонському King's College і музеї Фіцуільяма в Кембриджі. В ній можна знайти шедеври імпресіоністів, постімпресіоністів та представників сучасного мистецтва. Серед них — Поль Сезанн, Жорж Сера і Пабло Пікассо, а також безліч менш відомих робіт.

Як йому вдалося це зробити

На перший погляд, може здатися, що Кейнс був добрим знавцем мистецтва, але його успіх складається з того, що він грамотно підійшов до інвестування в мистецтво. Так, у нього було двоє близьких друзів Ванесса Белл і Дункан Грантт. Це одні з провідних британських художників того часу.

Також він мав ще двох близьких друзів — Роджер Фрай і Клайв Белл. Вони були провідними мистецтвознавцями. Всі вони допомагали Кейнсові робити вибір, в які роботи краще інвестувати і брати до своєї колекції.

Ще одна причина його успіху — це вдача. Адже більшу частину своєї колекції він придбав в 1918-1919 рр. і 1930-х рр. Так, коли в 1918 р залпи німецьких гармат стрясали Париж, Кейнс відвідав аукціон майна художника Едгара Дега і придбав натюрморт Сезанна всього за 370,5 фунта.

Також його друг Фрай вважав, що такі художники, як Сезанн, Мане і Гоген, були геніями, чиї роботи не були визнані англійцями. Він думав, що вони повинні бути виставлені в Національній галереї і що майбутній аукціон військового часу дозволить їх купити дешево.

Так, коли війна продовжувала лютувати в окопах Фландрії та північної Франції, Кейнс та директор Національної галереї, сер Чарльз Голмс, відправилися до Парижа з французькими банкнотами на 20 000 фунтів стерлінгів. Усвідомлюючи, що французи неохоче будуть продавати картини британському учаснику торгів, Голмс відголив вуса і прийняв штучний французький акцент.

Поки розпочався аукціон, Париж похитнувся звуком снарядів від німецької супер-гармати, що стріляла з залізничної лінії в 80 милях. Деякі учасники торгів втекли, ціни впали, а Голмс і Кейнс змогли укласти реальні вигідні для них угоди.

Ще однією важливою характеристикою колекції Кейнса є високий рівень концентрації. Так, 10 найцінніших робіт складали 91% від загальної вартості колекції. Зміни загальної вартості колекції Кейнса значною мірою зумовлені змінами ринкової вартості кількох художників, таких як Брек, Сезанн, Матісс, Пікассо та Серат.

Економісти Девід Чемберс, Елрой Дімсон та Крістоф Шпанджерс написали працю «Мистецькі колекції», щоб краще зрозуміти багаторічне виконання мистецтва як класу активів. Згідно їх праці, продуктивність колекції Кейнса вказує на стійку якість ширшого ринку мистецтв (і, все частіше, економіки в цілому), що це «економіка суперзірок», в якій твори кількох дуже затребуваних артистів отримують неабиякі прибутки.

Текст: Олексiй Сiмончук

Nastya Kalita