Найбільшим феноменом останніх тижнів стали продажі цифрового мистецтва за допомогою блокчейну. Це технології розподіленої бази даних, що зберігає певний ланцюг записів — «блоків». Таким чином ці дані захищені від підробки та спотворення.

NFT (невзаємозамінні токени, non-fungible tokens) вперше запустили у 2017 році. Це вид криптографічних токенів, кожен екземпляр яких є унікальним і не може бути обміняний, заміщений чи скопійований іншим аналогічним токеном, у той час, як зазвичай токени взаємозамінні за своєю природою. Тому якщо прикріпити NFT до будь-якого цифрового об’єкта, його можна вважати оригінальним.

Першими проданими за такою схемою цифровими об’єктами були так звані криптопанки — зображення людей, ціна на яких стартувала від 10 000 доларів. Засновник нью-йоркського проєкту Shark Art Андрій Альохін порівняв криптопанки із культовим «Фонтаном» Марселя Дюшана. «Завдяки “панкам” з’явився новий спосіб мислення: художники стали по-новому думати про те, яким може бути мистецтво, і в тому числі про те, як його можна продавати й купувати. Так само і Марсель Дюшан з реді-мейдом: коли він зробив «Фонтан», художники раптом зрозуміли, що не обов’язково створювати нове, а достатньо переосмислювати наявні предмети. Криптопанки — такого ж роду поворотний момент. Дюшан увійшов в історію, і криптопанки увійдуть в історію — як зміна, що сталася в головах людей раз і назавжди», — каже він.

Пізніше автор популярного на початку 2010-х років анімованого зображення Nyan Cat продав оригінал гіфки за 590 000 доларів. Співачка Grimes продала 700 копій двох своїх відео на 6 000 000 доларів. Роботу Banksy Morons (White) спалили, конвертувавши у NFT-токен, і продали за 400 000 доларів. Процес спалення транслювали онлайн. На самій роботі із характерним для Banksy бунтарством був зображений аукціон, на якому написано «Не можу повірити, що ви, придурки, дійсно купуєте це лайно» (саму фізичну роботу раніше теж купили на аукціоні за 95 000 доларів). Голова твіттеру Джек Дорсі продавав свій перший твіт за 1 000 000 доларів. Американський рок-гурт Kings of Leon скоро випустить альбом з усіма бонусами до нього тільки у вигляді NFT-токенів.

Справжньою зіркою став інтернет-художник Beeple. Спочатку його гіф-зображення з Трампом продали з 6 500 000 доларів. А 11 березня сталась історична подія: його картину під назвою Everydays: The First 5000 Days, що являє собою колаж із зображень, які художник щодня викладав в інтернеті протягом 5 тисяч днів — тобто майже 15 років — виставили на аукціон Christie’s і продали за 69 000 000 доларів. Торги стартували за два тижні з ціни 100 доларів, а онлайн за ними слідкувало 22 мільйони осіб. Це не тільки абсолютний рекорд для NFT-токена: Beeple ще й став третім після Джефа Кунса і Девіда Гокні найдорожчим живим художником, роботи якого продавали на аукціоні.

Цілком імовірно, що ви ніколи не чули про Beeple. Хоча теза про те, що за такі гроші купили картину ноунейма, неправильна: на момент продажу він уже мав 1,8 млн підписників в Instagram, співпрацював з брендами Louis Vuitton і Nike, а також створював декорації для виступів Кеті Перрі та Childish Gambino.

Існують полярні думки щодо цієї ситуації. Одні вважають, що увесь ажіотаж навколо аукціонів — просто наслідок хвилі ейфорії від популярності криптовалют. Інші переживають за енергію, яка витрачається на генерування токенів – наразі щорічне споживання енергії для крипти дорівнює споживанню енергії цілої країни Еквадор. Французький художник Жуан Лемесьє дуже гостро розкритикував цю індустрію саме за споживання електроенергії. «Сьогодні інфраструктура крипти в основному покладається на горючі корисні копалини (64% світової електроенергії: вугілля — 38%, нафта та газ — 26%). Викиди СО2 у поєднанні зі стійким зростанням споживання штовхають нас до кліматичного апокаліпсиса».

Тим більше поки що мистецька спільнота художників та артдилерів не зовсім сприймає та приймає криптомистецтво. Хоча є і протилежна точка зору — наприклад, німецький художник Маріо Клінгеманн, відомий тим, що використовує у своїх роботах нейромережі, коди та алгоритми, висловився на підтримку криптомистецтва. 

Неможливо заперечити, що технологія блокчейну, NFT-токени та криптомистецтво — це справжня революція. Хоча б тому, що тепер ми знайшли спосіб монетизувати цифрове та інтернет-мистецтво. А ще тому, що колекціонером мистецтва тепер може стати кожен — і необов’язково орендувати окремі приміщення для зберігання своєї колекції.

Та і взагалі, з приходом концептуальної традиції мистецтва, сам предмет уже давно відокремлений від вартості твору. Ви точно пам’ятаєте, як Маурціо Каттелан продав приклеєний скотчем до стіни банан за 6 000 000 доларів. Покупці інсталяції під назвою «Комік» зовсім не купували сам фізичний предмет — вони купували право стверджувати, що володіють цим предметом. Те саме відбувається і з криптомистецтвом —  це абсолютна форма відокремлення концептуального мистецтва від фізичного предмета. 

Поки що великі продажі криптомистецтва — це одиничні випадки, що роблять гучні заголовки у ЗМІ. Але можна спрогнозувати, що уже зовсім скоро вони стануть буденністю та абсолютно змінять не тільки артринок, але і загалом світ навколо нас.