exc-5e4ba2a76ddc335ff28ac705

Знати: Бруно Латур

У рубриці «Знати» ми розповідаємо про філософів, художників, письменників нашого часу, на яких спираємося у своїх думках та текстах. Перший у рубриці — філософ та соціолог Бруно Латур, який написав книгу «Нового времени не было. Эссе по симметричной антропологии» та досліджує взаємозв’язок екологічних та соціальних питань. Стаття поділена на частини: про особистість Латура, основні положення його наукової практики, цікаві факти та літературу — вибірка його книжок та інтерв’ю.

Л3.jpg

Хто такий Бруно Латур? 

«Найбільш цитований соціолог», «батько-засновник акторно-мережевої теорії», — Бруно Латур працює на межі соціології, філософії, а зараз вже й мистецтва. Він розвинув напрямок Science & Technology Studies (STS) («Дослідження науки та технологій»), основна ідея якого — об’єкти та факти, що досліджує та встановлює наука, є такими ж суб’єктами (а не об’єктами) у процесі, як і науковці. Бо істини, що відкриває наука, не існують окремо від людей, які їх відкривають. За цю ідея Латура критикували його колеги, що він ніби-то підриває авторитет науки. Згодом сам Латур почав замислюватися, а чи не міг він у такий спосіб дати підстави сумніватися у реальності кліматичних змін?

Бруно Латур народився 22 червня 1947 року в Боне, Бургундія. Його сім’я займається віноробством. Він отримав ступінь доктора наук з теології у Турському університеті в 1975 році. Викладав в Лондонській школі економіки та на кафедрі історії наук Гарвардського університету. Донедавна був науковим директором Sciences Po Medialab в Інституті політичних досліджень у Парижі. Зараз він займається дослідженням «теорія Геї», яку розвивав британський незалежний вчений Джеймс Лавлок, та працює над проєктами, що поєднують науку та мистецтво.

Що таке соціологія науки? 

Це напрямок у соціології, що досліджує функціонування науки: розвиток та шляхи вдосконалення процесу, вченого як особистість, статус науковця, його мотивацію та етику. Бруно Латур же додав до об’єктів дослідження саму лабораторію: він зрівняв в правах матеріальні речовини в лабораторії, лабораторне обладнання та людей, які користуються цим обладнанням. Є наукові факти, але це насправді не факти, а соціальні конструкти, бо саме вчені упродовж дослідження надали їм статус фактів. А те, чим вони користуються для цього, як і самі речовини — є суб’єктами, а не об’єктами процесу. Ці відкриття Латур сформулював у «акторно-мережевій теорії».

Що таке «акторно-мережева теорія»?

микробы.jpg

Наводиться такий приклад: «Де були мікроби до Пастера?» Відповідь: «Там же, де й був Пастер до свого народження». Тобто Пастер не «відкрив» мікроби — він зробив ці мікроби результатом наукового знання, до нього мікробів не було. І Пастер, і мікроби — актори, які мають розглядатися науковою симетрично, без поділу на суб’єкт та об’єкт. Основи цієї теорії Латур пояснює в роботі «Когда вещи дают отпор» (2000).

Що таке «теорія Геї»? 

Gaia.jpg

Джеймс Лавлок почав з гіпотези, що організми на Землі вступили з планетою у відносини «взаємовиручки», тому на планеті можливе життя. Земля — це мов супеорганізм, що за допомогою саморегуляції здатен підтримувати параметри середовища на одному й тому ж рівні. Все підвладне ентропії — вмиранню, але саме життя протистоїть становленню безжиттєвості у світі, черпаючи ресурси з енергетично активних елементів та викидаючи мертвий шлак. Письменник Уїльям Голдінг запропонував Лавлоку назвати теорію на честь давньогрецької богині Геї. Послідовниками теорії в культурі є письменник Айзек Азімов (цикл романів «Фундація»), Кір Буличьов (Планета Пенелопа в «Міліон пригод») та багато інших.

Зараз Латур працює над п’єсою за Брехтом та розмірковує, чи може життя Джеймса Лавлока надихнути так само, як життя Галілея. Ось, що він говорить про мистецтво в інтерв’ю Los Angeles Review of Books:

латур квот.jpg

Цікаві факти 

  • Навчався семіотиці — послідовник Паризької школи, та приховув це якийсь час. Наприклад, під час написання «Лабораторная жизнь», аби його метод аналізу лабораторії як єдність людей та предметів в ній не був сприйнятий як «семіотичний».
  • Написав докторську дисертацію з теології, але також є й практикуючим католиком. Він ходить в церкву, але вважає помилковою категорію «віра в Бога», яку люди часто перетворюють на ідеологію. Він ходить в церкву не за цим. На його думку, поняття «Слово» та «Дух» — те, що змінює життя людей. А політику та релігію потрібно розділяти, не може президент казати: «Я вірю в це, тому так роблю. Це не підлягає обговоренню».
latourwine-01.jpg
  • Вина Луї Латура — його сім’ї — п’ють по всьому світу. Латур пишається тим, що насолоджується гарною пляшкою вина, вироблене на виноградниках, на яких працювали ще його діди й прадіди.

Література

  1. Латур, Бруно. Нового времени не было. Эссе по симметричной антропологии — СПб.: Издательствово Европейского ун-та в С.-Петербурге, 2006. — 240 с.
  2. Латур, Бруно. Дайте мне лабораторию, и я переверну мир / пер. с англ. П. Куслий // Логос. — 2002. — № 5—6 (35) — С. 211—242.
  3. Латур, Бруно. Когда вещи дают сдачи: возможный вклад «исследований науки» в общественные науки / пер. с англ. О. Столяровой // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. — 2003. — № 3. — С. 20—39.
  4. Латур, Бруно. Политики природы. Как привить наукам демократию / пер. с фр. Е. Блинова. — М.: Ад Маргинем Пресс, 2018. — 510 с.
  5. Latour, Bruno. Facing Gaia. Eight Lectures on the New Climatic Regime. English translation Cathy Porter. Polity Press, 2017.

    Інтерв’ю:

  6. Interview for Los Angeles Review of Books, 2018
  7. Interview for The Guardian, 2020

Текст: Світлана Лібет

Ілюстрації: Юлія Бенюх

Більше матеріалів