Після того, як президентський офіс остаточно переїде в Український дім, будівлю на Банковій обіцяють передати Національному художньому музею України. Раніше планувалося об’єднати простір нинішнього музею з локацією на вулиці Інститутській, проте вона увійшла до території Музею Революції гідності. Певний час філію НХМУ, в якому розміщуватиметься колекція сучасного мистецтва, хотіли облаштувати в Українському домі, та з переїздом туди глави держави від цієї ідеї відмовилися. В свою чергу, діючий президент, Володимир Зеленський, запропонував приміщення на Банковій, яке тепер планують перелаштовувати під музейні потреби.

За допомогою музейників та юриста Роксана Рублевська розібралася, як арт-спільноті слід оцінювати дану ініціативу президента та чи є привід для хвилювання.

Олександр Ройтбурд

Директор Одеського художнього музею

За наявності політичної волі, музей на місці АП зробити можна, як і знайти на нього фінансування. Варто розраховувати на підтримку міжнародних музейних фондів і на кошти меценатів. Зі свого богу АП, на мій погляд, мала б організувати круглий стіл. Для того, аби він був ефективним, кількість його учасників повинна бути обмеженою. За результатами такої наради, сформується робоча група, очолити яку було б доцільно Юлії Литвинець, генеральній директорці НХМУ. Окрім цього, туди обов’язково повинен увійти і представник АП. Це робоча модель задля того, аби потім держава не відхилила прийняті нею рішення.

Неприпустимою є ситуація, за якої в НХМУ фактично відсутнє сучасне мистецтво і викреслений український наїв. В колекції немає жодної роботи Катерини Білокур — всі твори народних майстрів знаходяться в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.

В порівнянні із сумами, які сьогодні витрачатимуться на ремонт Українського дому, кошти, що могли б піти на формування державної колекції сучасного мистецтва, — мізерні. Я впевнений, що державі час виділяти бюджет на щорічні музейні закупівлі, як це було за часів УРСР. Стосовно того, що в Українському домі знаходяться фонди Музею історії Києва, то вони могли б тимчасово переїхати в приміщення на Банковій, поки будівля Гостиного двору не буде передана у власність Києва. Гадаю, бюджет міста дозволяє його оперативно відреставрувати, перетворивши на музей.

Банкова — це серце міста, ідеальна локація для музею. З приводу кабінетів, то більшість з них достатньо просторі. Там хороша система опалення і кондиціонування. Тим паче, деякі твори взагалі не потребують великих просторів. Наприклад, інсталяції 90-х. Якщо це амбіційний проект і Зеленський хоче залишитися в історії, як Жорж Помпіду, він має запросити експертів з іноземним досвідом.

На жаль, наразі Президент України погано ознайомлений  з музейним законодавством. Бажання зібрати і виставити в новій локації все, що є в запасниках інших музеїв, — протизаконне. Кожен музей є власністю територіальної громади. Питання про перевезення робіт із обласних музеїв мають вирішувати обласні ради. Я бачу музей на Банковій як філію НХМУ, в якій представлені твори з 1945 року по сьогоднішній день. Щодо питання, хто міг би його очолити, потрібен конкурс. Його процедура прописана у законі».

Юрій Вакуленко

Генеральний директор Національного музею «Київська картинна галерея»

«Музей — це в першу чергу багатолітня виважена концепція, а не просто перехід нової будівлі у власність Міністерства культури України. Наразі чітко артикульованої концепції немає, тому чергова спроба створити «Український Ермітаж» ризикує провалитися. Потрібно, аби держава рахувалася з музейною спільнотою. Задля цього, необхідно провести круглий стіл, бо кулуарні ігри завжди викликають супротив, особливо у діячів культурного сектору.

Не можу погодитися, що через кабінетну систему будівля АП є непристосованою для музейних потреб. АП — це просторі зали, високі стелі й зручне територіальне розташування. Український дім також міг би стати музеєм сучасного мистецтва, і колишня монументальна велич як вірність ідеології  зіграла б на користь незаангажованій сучасності. 

Стосовно філії НХМУ, питання досить неоднозначне. Більш цікавим здається досвід, якби новий музейний майданчик приймав в свої стіни змінні експозиції різних музеїв. В інших містах існує велика проблема з нестачею виставкової площі. В колекціях зберігаються висококласні речі, але їх майже ніхто не бачить, хоча це сприяло б розвитку внутрішнього туризму. Модель централізації, яку всі активно впроваджують, вб’є багато культурних осередків.

Держава повинна взяти на себе найголовнішу функцію — здійснювати державні музейні закупівлі, чого не відбувається з кінця 80-х. І хоч в запасниках зберігається безліч робіт різних епох, фонд повинен постійно оновлюватися, аби виставкові проекти були якіснішими, а експозиції змінювалися якомога частіше».

Ольга Балашова

Заступник генерального директора Національного художнього музею України

«Створення будівлі на Банковій, 11 датується кінцем 19 століття. Раніше там був штаб Київського військового округу, тому дуже символічно, що приміщення для обслуговування військових потреб тепер слугуватиме художнім. Сказати точно, як скоро почнуться трансформації, — складно. Там кабінетна система і перебудова під музей — процес надскладний і доволі тривалий. Для президента передання Банкової — справа честі, адже це іміджева візитівка не тільки чинної влади, а й всієї держави загалом. На жаль, сьогодні українське мистецтво не представлене гідно навіть всередині країни.

Підготовка документальної частини має бути завершена за каденції чинного Президента України Володимира Зеленського. Та реалізація проекту із втіленням архітектурного задуму може розтягнутись на довгий час. В цьому процесі ми знаходимося на нульовій відмітці, адже наразі просто проголосили можливість щось змінити. Дотепер не підписано жодних документів і всі домовленості залишаються усними.

Спеціальну візію для нового музею ми ще розробляли. Формуючи пропозицію, вирішили, що в просторі на Банковій повинен розміститися музей сучасного мистецтва в структурі НХМУ. Це має бути інституція нового типу, яка матиме певну міру автономії. Ми будемо пристосовувати наші ідеї до отриманих умов, і продовжимо працювати над вирішенням низки питань, як то брак виставкових приміщень, необхідність їх переоснащень та реконструкція нашої історичної будівлі.

Створення простору для сучасного мистецтва вимагатиме ретельної селекції. Далеко не всі твори є значущими, тож чималу роль відіграватимуть приватні колекціонери, з якими нам доведеться домовлятися, аби отримати можливість задіяти їхні роботи у своїх виставках.

Розширення НХМУ дозволить вирішити купу проблем. З’являться вільні приміщення, які дозволятимуть проводити як адміністративні, так і реставраційні роботи. До того ж це дозволить частково звільнити запасники, адже наша колекція налічує близько 40 тисяч експонатів, а виставляється тільки 3% від загальної кількості творів, якими володіє музей».

Євген Карась

Президент Асоціації діячів сучасного мистецтва України

«Створення музею на Банковій, 11 — це історична подія, коли багаторічний чиновницький центр управління тоталітарною і посттоталітарною державою передається під публічний мистецький простір. Гадаю, що потрібно виносити будівлі державних апаратів за місто або на його околиці, а нові приміщення пристосувати до інтелектуальної праці новітнього часу. Нам дійсно не вистачає музеїв, аби вважатися столицею цивілізованої європейської держави. Мистецтво останніх 30 років — не представлене навіть у Києві, і знаходиться переважно в приватних колекціях. Немає жодного виставкового приміщення, яке б відповідало сучасним міжнародним стандартам.

Необхідно, аби музеї знаходилися в центрі міста, на перетинах його туристичних маршрутів. Сучасні архітектурні рішення дозволяють адаптувати будь-які приміщення під будь-які потреби. Світовий досвід доводить, що для виставкових майданчиків пристосовують найрізноманітніші будівлі: старі вітряки, вокзали, заводи, порти й навіть церкви. Середньовічна Венеція уся пронизана віковою історією, і здається, зовсім не пристосована для показу сучасного мистецтва. Та, попри це, вона залишається осередком одного з найвідоміших форумів актуального арту — Венеційської бієнале.

Ми втрачаємо час і можливості для розвитку. Ми претендуємо на роль могутньої сучасної європейської держави, яка досі не представила в жодному музеї столиці своє сучасне мистецтво цілісно. Спільнота, зокрема й міжнародна, знайомиться з національним культурним процесом тільки за уламками проектів, які безслідно зникають за декілька місяців, незважаючи на масштаб і кількість витрачених на них коштів.

За період незалежності Україна так і не побудувала державний центр сучасного мистецтва — маркер демократії, культури й інтелекту. Розвиток культури тримається на приватних ініціативах. Я вважаю, що мистецтву потрібно віддати не тільки АП, а й будівлю Кабінету Міністрів України, Українського дому й Гостиного двору. Маю надію, що нашим президентом розпочато важливий процес переселення влади в більш пристосовані для генерування розумних думок сучасні приміщення.

НазаР Дмитрасевич

Юрист

Питання про переміщення Офісу Президента України може бути ініційовано у зв’язку з тим, що президент має право на створення нормальних умов праці, необхідних для виконання покладених на нього конституцією повноважень.

У разі передачі АП на Банковій під потреби музею, в даному процесі братиме участь Державне управління справами (ДУС) як державний орган, в особі якого Україна є власником цієї будівлі. Процедура передачі державного майна врегульована законодавчо, при цьому треба враховувати те, що будівля АП є архітектурною пам’яткою, у зв’язку з чим передача має бути погоджена з органом охорони культурної спадщини. Відповідно до інформації з Державного реєстру, будівля Українського дому та АП знаходяться у державній власності, а власником є держава в особі ДУС, що спрощує процедуру переміщення Офісу Президента України.

Варто зауважити, що з даного питання президенту не потрібно отримувати додаткових погоджень від будь-яких державних інституцій, оскільки рішення про передачу Банкової прийматиме ДУС. Жодних додаткових законів рішення також не потребує. Єдиний нюанс — будівля Українського дому перебуває у господарському віданні ДП «Український дім», яке також належить до сфери управління ДУС.

Дана ініціатива Президента України Володимира Зеленського в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, а суспільний інтерес до цього питання викликаний тим, що вперше за історію незалежної України президент приймає рішення про переміщення та приведення свого офісу до міжнародних стандартів.