Першими «спіймали хвилю» найвідоміші музеї Європи та США, які й до пандемії створили собі деякі онлайн-тури. Лувр вже в середині березня відкрив на своєму сайті кілька віртуальних маршрутів галереєю, так само зробили Музей сучасного мистецтва (MoMA) в США, музей Ван Гога в Нідерландах та багато інших. У залежності від закладу та використаної технології, на сторінках можна було не тільки роздивлятися експонати, але й дізнатися про них більше з доданих статей, знайти подібні матеріали на тему тощо — сайти музеїв перетворилися на самодостатні енциклопедії. Варто зазначити, що раніше цей функціонал міг бути або обмеженим технічно, або відкривався за додаткову плату. Водночас на платформі Google Arts and Culture було зібрано віртуальні колекції кількох сотень музеїв світу.

Тимчасові виставки та цілі артфестивалі також перейшли в онлайн: Сіднейське бієнале, ярмарок Art Basel Hong Kong, виставки Британського музею, обрані тимчасові експозиції центру Помпіду та MoMA й багато інших. Траплялись і цікаві колаборації віртуальних та звичайних музеїв, наприклад, виставка «Кішки в історії мистецтв» від віртуального музею Universal Museum of Art та Великого палацу мистецтв в Парижі. Деякі музеї створювали окремі 3D-моделі своїх просторів із новими експозиціями в додаток до їхнього «фізичного»  втілення, інші презентували кураторські відеотури, а деякі взагалі відмовлялися від офлайнових версій виставок та цілком переходили в мережу.

В Україні

Музей Ханенків випустив віртуальний тур європейською та азійською експозиціями, 3D-тур створив і Одеський художній музей. Національний художній музей України представив невеличкий додаток HeForShe Arts Week, що представляє галерею робіт українських художниць з 1909 по 2019 з аудіогідом — також цю колекцію представлено серед інших картин з колекції музею в Google Arts and Culture.

Сайт «Музеї України просто неба» представив віртуальний тур по скансенах — музеях народної архітектури та побуту в Києві, Переяславі-Хмельницькому, Ужгороді, Львові, а також по музею «Мамаєва слобода», «Запорізька січ» та «Резиденція Богдана Хмельницького». Львівська обласна державна адміністрація на своєму сайті розмістила великий віртуальний тур понад 10-ма музеями Львівщини. Онлайн-тур створив собі навіть Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського.

З’явився і цілком мережевий музей — «Віртуальний музей наївного мистецтва». У ньому представлені кураторські виставки та музейні колекції, а також розповіді про традиції й тенденції наївного мистецтва.

Наприкінці літа мав відбутися фестиваль сучасного мистецтва Kyiv Art Week. Проте через карантинні обмеження його кілька разів переносили, та врешті-решт вирішили запустити онлайн за допомогою компанії Amuseum, що спеціалізується на розробці музейних проєктів «під ключ». Специфікою Art Week є участь в одному івенті декількох галерей та окремих митців одночасно. У звичайному режимі виставки відбувалися б на різних локаціях в усьому місті, але в онлайн-форматі всі експозиції розмістили в одному віртуальному просторі, що відтворював ідеї учасників фестивалю щодо розміщення експонатів. На сайті фестивалю відбувалися всі події — лекції, інтерв’ю, дискусії та навіть ярмарок. Хоча одна з подій — перформанс Давіда Чичкана — відбувся все ж наживо.

У Донецькому обласному краєзнавчому музеї в Краматорську восени був представлений історичний проєкт — виставка-дослідження «Ген непокори: хроніки українського спротиву на Донеччині від першої половини ХХ століття до 1991 року». Експозиція розповідає про опір місцевих мешканців тоталітарним режимам — нацистському та радянському. Її основу складають документи, фотографії, речі Василя Стуса, Олекси Тихого, Алли Горської, Віктора Зарецького, Ганни Юрченко — творців та діячів спротиву Донеччини. Виставка інтерактивна та інклюзивна: глядачі можуть взаємодіяти з деякими елементами експозиції, такими як шахтарські предмети, які можна брати в руки. Також були створені спеціальні аудіозони та аудіогід для відвідувачів з порушеннями слуху і тексти шрифтом Брайля для гостей з порушеннями зору. До того ж цією виставкою та виставкою «Людина в просторі степу. Доба каменю. Доба бронзи» Amuseum створила 3D-тури.

Українські музеї старанно освоюють новітні технології, причому більше до цього прагнуть регіональні культурні заклади. Впровадження інклюзивних виставок, віртуальні тури, різноманітний інтерактив приваблюють туристів навіть у карантинні часи, що особливо важливо для  менших регіональних музеїв.