На нас чекають різдвяні та новорічні застілля, зустрічі з рідними й близькими, що триватимуть упродовж місяця (а іноді й більше). У межах карантинних обмежень, яким вже 9 місяців, сформувалися особливі правила гостин: вони вже не такі багатолюдні, а часто взагалі відбуваються у форматі зум дзвінку. Проте однозначно всі святкові заходи супроводжуються приготуванням різних страв.
Що готувати та як накривати на стіл? Їжа як метафора часто використовується в мистецьких роботах — у розмові про капіталістичні відносини, жіночу працю, турботу, традиції та ритуали. Спеціально до свят ми розробили маршрут від ринку до столу із проєктами українських авторів та авторок, де використані певні страви або їхня атрибутика.
Ідучи на ринок за продуктами, варто згадати проєкт Жанни Кадирової «Маркет», в якому вона привносить на ярмарку мистецтва елемент справжнього ринку: кожен «фрукт» можна було зважити й купити на місці:
Святкують по-різному, але Новий рік без шампанського — не Новий рік. Борис Михайлов, Олег Тістол, Сергій Попов використовували у своїх роботах шампанське як безсумнівний атрибут радянського й пострадянського життя. Аліна Клейтман же звертається до їжі як до буденного й часом огидного заняття, яким людина може займатися у тому числі й вночі:
Влада Ралко також створила сервіз, з якого можна і їсти, для нещодавно відкритої виставки «Чому у Львові будуть художниці» у Львівському муніципальному мистецькому центрі:
Влада Ралко, «Недільний обід», фото Христина Соломончук
Леся Хоменко на один зі своїх Днів народження зробила перформанс — святковий стіл, частиною якого вона стала й сама, символізуючи невід’ємність жіночої праці в облаштуванні застілля:
Перформанс Лесі Хоменко «Святковий стіл». Фото: Віктор Хоменко
Буденні сюжети у своїх роботах використовує й живописець Юрій Пікуль:
Юрій Пікуль, Без назви, 2020Влада Ралко, «Недільний обід», фото: Влада Ралко
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: