Накрити на стіл: що пропонують українські художники та художниці

На нас чекають різдвяні та новорічні застілля, зустрічі з рідними й близькими, що триватимуть упродовж місяця (а іноді й більше). У межах карантинних обмежень, яким вже 9 місяців, сформувалися особливі правила гостин: вони вже не такі багатолюдні, а часто взагалі відбуваються у форматі зум дзвінку. Проте однозначно всі святкові заходи супроводжуються приготуванням різних страв. 

Що готувати та як накривати на стіл? Їжа як метафора часто використовується в мистецьких роботах — у розмові про капіталістичні відносини, жіночу працю, турботу, традиції та ритуали. Спеціально до свят ми розробили маршрут від ринку до столу із проєктами українських авторів та авторок, де використані певні страви або їхня атрибутика. 

Ідучи на ринок за продуктами, варто згадати проєкт Жанни Кадирової «Маркет», в якому вона привносить на ярмарку мистецтва елемент справжнього ринку: кожен «фрукт» можна було зважити й купити на місці: 

Жанна Кадирова, «Маркет»
Жанна Кадирова, «Маркет», фото ©ЯГалерея

Далі за маршрутом ми йдемо в супермаркет, щоб докупити дрібниці:

Юрій Болса ©Ініціатива ЦСМ — Центр сучасного мистецтва Івано-Франківська

Вино та інший алкоголь, риба часто супроводжують застілля:

Олександр Ройтбурд, «Натюрморт з оселедцями»
Олександр Ройтбурд, «Хроніки чумного часу» ©032.ua

Святкують по-різному, але Новий рік без шампанського — не Новий рік. Борис Михайлов, Олег Тістол, Сергій Попов використовували у своїх роботах шампанське як безсумнівний атрибут радянського й пострадянського життя. Аліна Клейтман же звертається до їжі як до буденного й часом огидного заняття, яким людина може займатися у тому числі й вночі:

Untitled, from the series Case History, 1997/98 © Boris Mikhailov. VG Bild-Kunst, Bonn 2019
Великі банани, 2019, Олег Тістол
Сергій Попов, перформанс «Відкриття»
Сергій Попов, перформанс «Відкриття»
Аліна Клейтман ©Magazine 56

Взимку не вистачає фруктів, тож добре, що залишаються яблука з літа. Так ми згадали роботу Станіслава Туріни, виконану на фестивалі Brave!:

Станіслав Туріна

Нікіта Кадан зробив «сувенірні» тарілки з зображенням катувань, які чинить поліція над затриманими. Головне — не потрапити у відділок:

Нікіта Кадан «Процедурна кімната» ©nikitakadan
Нікіта Кадан «Процедурна кімната» ©nikitakadan

Влада Ралко також створила сервіз, з якого можна і їсти, для нещодавно відкритої виставки «Чому у Львові будуть художниці» у Львівському муніципальному мистецькому центрі:

Влада Ралко, «Недільний обід», фото Христина Соломончук

Леся Хоменко на один зі своїх Днів народження зробила перформанс — святковий стіл, частиною якого вона стала й сама, символізуючи невід’ємність жіночої праці в облаштуванні застілля:

Перформанс Лесі Хоменко «Святковий стіл». Фото: Віктор Хоменко

Буденні сюжети у своїх роботах використовує й живописець Юрій Пікуль:

Юрій Пікуль, Без назви, 2020
Влада Ралко, «Недільний обід», фото: Влада Ралко

Більше матеріалів