Підтримати

«Нам потрібно працювати на середовище та йти на певні жертви». Конспект розмови про регіональні мистецькі ініціативи

9 жовтня на закриття Х Канівського міжнародного скульптурного симпозіуму приїхали люди, які заснували та розвивають культурні ініціативи в різних містах: Павло Гудімов — куратор артцентру Я Галерея в Києві та Львові; Віктор Корсак — засновник Музею сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку; Геннадій Козуб — комісар та співзасновник Міжнародного симпозіуму BIRUCHIY. Разом із засновником мистецького об’єднання ЧервонеЧорне в Каневі Юрієм Сташківим і кураторкою цьогорічного Канівського симпозіуму Катериною Підгайною вони обговорили питання децентралізації, участі держави в культурному житті та роботи з аудиторією у рамках круглого столу «Регіональні мистецькі ініціативи. Чи є реальний вплив і потенціал?».

Публікуємо найбільш яскраві тези з виступів учасників. Подивитися трансляцію круглого столу повністю ви можете на youtube каналі мистецького об’єднання ЧервонеЧорне.

Юрій Сташків, засновник мистецького об’єднання «ЧервонеЧорне» в Каневі

До Канева як культурного центру ми прагнемо донести сучасне мистецтво з різних куточків України. Отже, нам не потрібно знайти тільки якусь канівську історію та зупинитися на цьому. 

Коли до нас приїжджають люди з-за кордону та з усієї України, вони обов’язково заходять до Музею Тараса Шевченка, дивляться там контент і усім стає сумно. Я розумію, чому так стається. 

Коли ми тільки починали, то з нас прямим текстом сміялися. Пізніше ми виставили декілька скульптурних робіт і нам «оголосили анафему» — більше таких скульптурних симпозіумів тут не потрібно робити, бо це не відповідає тому, що має бути поблизу Шевченка. А потім ми самі почали робити виставки з Музеєм Шевченка. Спочатку вони дозволили, щоб проєкт Олександра Бабака «Рікою» висів у музеї чотири години. Потім день, тиждень. Врешті-решт виставка була там місяць і вони не могли ніяк з нею попрощатися, бо їм самим це сподобалося. 

«ЧервонеЧорне» з аматорів перетворилося на послідовну та конкретну інституцію. 

У наших українських умовах ми маємо робити все надзвичайно якісно: якщо проводити симпозіум, то тільки екстракласу. Пройде п’ять-десять років — і це вже стане звичайною подією. Але на все потрібен час. Якби ми останні 15 років нічого не робили, то й по цій дорозі у Каневі не було б до чого їхати. 

В Україні багато що залежить тільки від нас: чи ти робиш щось сам, чи чекаєш, що держава прийде і щось зробить. Тому в нас великих очікувань від держави і немає. Лише можемо сказати велике дякую УКФ, які підтримали нас у 2019 році.  

Павло Гудімов
Павло Гудімов

Павло Гудімов, куратор артцентру «Я Галерея» у Києві та Львові 

У регіональній політиці треба чітко розуміти й стратегувати процеси, а не лише йти в поле і займатися фактичною роботою. Без стратегування та брейнштормів не буде цілісного підходу. 

Якщо ти робиш культурний продукт, то маєш бути професіоналом і розуміти, для якої аудиторії працюєш. Якщо твої очікування виявляються завищеними — ти не професіонал. Курування проєкту — це чітке розуміння того, що ти робиш. Якщо нішевий проєкт, то нішевий, популярний — то популярний. 

У країні є велика проблема з майданчиками. Тому коли ми говоримо про аудиторії, їх так само потрібно виховувати. Не все залежить від продукту. Багато що — від системності, тож валиво переслідувати чіткі стратегічні цілі. Водночас повторення — це не системність, це система. 

Держава вже навчилася робити wow-ефект для галочки, але для аудиторії — ще ні. 

Потрібно створювати трансміністерську групу для роботи з культурою: Міністерство освіти, Міністерство регіонального розвитку, Міністерство культури, Міністерство економіки. Одне міністерство не здатне насправді змінити стан речей у культурі. 

Громади здебільшого не мають своїх представників культурних еліт серед влади і це проблема. 

Експерти відрізняються від творчих еліт тим, що у них є широке бачення, системність, досвід і бажання не тільки себе просунути, а підняти все середовище. Причина, чому в нас усе слабенько — сама громада слабенька. Ми невпевнені, делікатні й егоцентричні. Натомість нам потрібно працювати на середовище та йти на певні жертви. 

Віктор Корсак, Геннадій Козуб, Юрій Сташків, Павло Гудімов і Катерина Підгайна

Геннадій Козуб, комісар та співзасновник Міжнародного симпозіуму BIRUCHIY 

Цього року вперше за 15 років існування симпозіуму ми зробили його не на Бірючому, а в Приморську. Я побачив дуже велику різницю між тим, що було 15 років тому і нашим часом. У минулому нам доводилося шукали кошти, я постійно звертався до мерії, до бізнесу. Зараз вже була велика зацікавленість у проєкті у мерій у Приморську та Мелітополі — вони самі нам допомагали чим могли. 

Я вважаю, що за цей час відбулися зміни в нашому суспільстві: сьогодні набагато легше та з більшим розумінням люди ставляться до того, що ми робимо. 

Щодо держави, то я вважаю успіхом, коли вона просто не заважає. 

Віктор Корсак, засновник Музею сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку 

У моєму розумінні музей — це три «К»: 

Концепція: має бути ідея, зрозуміла для всіх аудиторій. 

Колаборація: співпраця зі споживачем та іншими музеями. 

Комунікація: різними мовами різними каналами говорити з різними споживачами. 

Музейна історія абсолютно нічим не відрізняється від інших продуктів. Проблема майже всіх наших музейних інституцій — незнання, що таке стратегічний менеджмент або маркетинг. Ці люди знають культурну складову та свої експонати, але не знають, що з ними далі робити. Музейники мають мати менеджерську підготовку — як виводити інституції на світовий рівень, а не просто жити тими совковими речами, якими зараз всі живуть. 

Серед влади немає тих людей, які займаються естетичним інтелектом людей. Коли я чую, що питання номер один в Україні — це зробити музей Івана Марчука, — це сором. І такий стан естетичного інтелекту у нас на всіх рівнях. 

Сьогодні у нас в країні філософія, що чим менше люди бачать картини, тим менше їх псують. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Більше матеріалів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: