Кожен з тринадцяти аркушів серії містить три зображення, а симетрія та структура є основою стилю Немировського. Його герої утворюють свій світ і свої закони любові. Фетишизація та зміна гендерних ролей з одного боку — і чіткі врівноважені штрихи кулькової ручки з іншого. Ці твори можна розглядати нескінченно. Немировський — один з найбільш щедрих на деталізацію сучасних українських художників (до речі, час, коли відбувається дія його робіт, можна визначати завдяки розташованим у їхньому просторі гаджетам).

«На одному аркуші присутні по кілька варіацій однієї теми, немов дивимось з різних кутів зору, або й кілька різних тем», — каже автор. 

Питання сексуальної комунікації вічно актуальне, а висвітлення табуйованих суспільством тем вимагає щоразу свіжого підходу й сміливості виконавця. Збочення і геометрія поєдналися у серії «Поза межами любові». Водночас ця графіка ставить перед нами й несподіване питання: спостерігаючи за сексуальними фантазіями художника, чи не перетвориться глядач на вуаєриста? До того ж волею того самого художника. 

Наскільки загалом тотожні мистецтво й реальність? І хто спостерігає за нами, поки заглиблюємось у світ парафілії? Зверніть увагу на малюнок #3: дивимося на пару в поцілунку, а водночас і на цю пару, і на нас, глядачів, спрямований об’єктив фотоапарата. Про загадку у серці фантазій свідчить і розкішниця, замальована прямокутником штрихів. Усе можливо у світі, який складається зі штрихів. Усе ж таки мистецтво первинніше за реальність. А от де межа між мистецтвом і любов’ю? Можливо, це тема майбутніх робіт автора.