Мистецтво напряму пов’язано з прогресом. Дуже часто митці своєю роботою або у зв’язці з науковцями, створюють проривні для свого часу речі. Або вони, завдяки мистецтву звертають увагу суспільства на важливі у світі речі. Розповідаємо детальніше, як мистецтво допомагає прогресу.

Як було раніше

Напевно, найвідомішим художником, який своєю роботою допомагав прогресові є Леонардо да Вінчі. Чудова здатність Леонардо да Вінчі до ретельного спостереження зробила його дивним художником і блискучим вченим. Він зауважив відмінності між артеріями, що несуть кров із серця, і венами, які повертають кров назад, щоб намалювати точні моделі системи кровообігу людини. Його портретні картини були новаторськими, тому що Леонардо першим показав точну мускулатуру на обличчі і шиї.

Леонардо взяв на себе художні та інженерні завдання, засновані на його знаннях геології, погоди, гідрології, ботаніки та багатьох інших дисциплін. Природний настрій Леонардо полягав в тому, щоб об’єднати мистецтво, дизайн, інженерію і науку.

У ХХ столітті вчені почали концентруватися на спеціальностях, фрагментуя академічні дисципліни. Зовсім недавно, проте, дослідники переосмислили цей підхід, звернувши увагу на цінність подолання дисциплін для стимулювання відкриттів і інновацій.

Як мистецтво допомагає прогресу

Зокрема, деяких з них прийшли до висновку, що навчання мистецтву допомагає вченим досягти успіху. Наприклад, знамениті навички сприйняття Леонардо зробили його чарівним художником. Вони також поліпшили його науку, дозволивши йому малювати точні зображення води, що обертається навколо об’єктів, і рухів хмар.

Медичні працівники можуть також виявити, що навчання образотворчому мистецтву може допомогти їм в їх роботі. Наприклад, після того, як дерматологів попросили вивчити музейні картини, вони поліпшили свою здатність виявляти і описувати особливості уражень шкіри. Навчання мистецтву також покращує навички лікаря, такі як обстеження пацієнта і читання медичних зображень. Студентки, які навчаються на медсестер, і які отримали музичну освіту, могли більш точно визначати звуки зі шлунка, серця і легенів пацієнта.

Соціолог науки Роберт Рут-Бернштейн, який довгий час досліджував джерела надзвичайного успіху в науці, вивчав заняття лауреатів Нобелівської премії. Він виявив, що це були ерудити, які набагато більш вправні у створенні творів мистецтва, скульптури, музики, літератури, поезії, театру та інших творчих робіт, ніж інші видатні дослідники або широка публіка.

Деякі творчі ідеї не можуть бути реалізовані без науки. Наприклад, інженер Карлхайнц Бранденбург хотів, щоб аудіозаписи були компактно записані в цифровій формі, що дозволило б передавати пісні з повільними лініями зв’язку. Він розробив надзвичайно успішний формат mp3-аудіо, чиї формати стислих даних дозволили зробити революцію в цифровій музиці, в той же час зробивши революцію в дослідженнях комп’ютерних алгоритмів.

Художниця Ліліан Шварц, яка ретельно вивчала роботи Леонардо, була учасницею групи «Експерименти в мистецтві і техніці» 1960-х років. У Bell Labs вона працювала з новатором в області комп’ютерної графіки Кеном Ноултон, щоб розробити методи комп’ютерної анімації, що заклали основу для голлівудських спецефектів і індустрії комп’ютерних ігор.

Енергозберігаючі технології

Спеціально перед 125-річчям смерті Ван Гога, архітектор інтерактивних просторів Даан Розегаард створив власну інноваційну розробку. Це фосфоресцентна фарба для доріг, стовпів, будівель і мостів. Вона була необхідна для того, щоб перетворити велосипедну доріжку в Ейндховені (саме там Ван Гог жив з 1882 по 1885 рік) в «зоряний шлях», що нагадує про одну з найвідоміших картин художника.

Тисячі невеликих каменів, із яких складається 600-метровий відрізок дороги, покриті спеціальним складом. Вдень він поглинає сонячну енергію, що дозволяє підсвічувати шлях вночі, нагадуючи перехожим і про мистецтво великого майстра, і про нетривіальні способи зберегти електроенергію.

Розегаард зробив ще один проект разом з будівельною корпорацією Heijmans. Для того, щоб привернути увагу до проекту по створенню інтерактивних екостійких доріг майбутнього Smart Highway, вони створили смуги, які світяться. Вони «зарядженні» на денному світлі, випромінюють світло протягом 8 годин нічного часу, змінюються в залежності від погодних умов, відображають знаки і попереджають про небезпечні ділянки.

Допомога екології

На цьому роботу бюро Розегаарда по поліпшенню життя не закінчилася. Воно створило вежі Smog Free. Це семиметрові конструкції, покриті металевими пелюстками, які утворюють фільтр для смогу, очищаючи повітря в мегаполісах. За даними творців проекту, на 55%.

Перший прототип з’явився в Роттердамі в 2015 році: його Розегаард побудував, зібравши більше €100 000 за допомогою краудфандінгової кампанії на Kickstarter.

У вежах використовується іонізаційна технологія очищення, яка дозволяє позбутися від самих дрібних (і, до речі, найнебезпечніших) частинок смогу діаметром до 2,5 мікрометра, повертаючи в атмосферу чисте повітря. Система споживає відносно небагато електроенергії — не  більше 1400 Ватт на годину, зате її вистачає для очищення 300 м3 повітря в годину.

У 2017 році ірландський художник Джон Джеррард створив на замовлення британського телеканалу Channel 4 роботу «Західний прапор», присвячену легендарному нафтовому родовищу США в Спінделтопе. Економічні зміни, що послідували за стрімким розвитком нафтового ринку, вплинули не тільки на західне суспільство, але і на екосистему Землі в цілому.

Джеррард вирішив звернути увагу на соціальну ситуацію навколо «нафтової голки» і на проблему глобальної зміни клімату: він створив цифрову версію території Спінделтопа, де на початку минулого століття розташовувався нафтопереробний завод, і поставив в середині флагшток, на якому «майорить» чорний дим — нагадування людству про те, що саме гонитва за чорним золотом привела до численних безконтрольним викидів вуглекислого газу в атмосферу Землі.

Щоб створити точну 3D-модель, команда художника досліджувала ландшафт за допомогою дрона, який зробив 15 000 фотографій області. Цифровий Спінделтоп управляється спеціальним програмним забезпеченням і існує в повній відповідності з реальною техаської територією: сонце встає в той же час, що і в реальній місцевості, дні подовжуються або скорочуються в залежності від сезону.

У 2018 році японський архітектор Кенг Кума зробив інсталяцію під назвою breath/ng. Це шестиметрова скульптура, яка складається зі 120 тканинних панелей. До складу інноваційного текстилю входять молекули, здатні поглинати шкідливі викиди в повітря. Елементи конструкції з’єднані 46 кріпленнями, надрукованими на 3D-принтері HP Multi Jet Fusion. Кума стверджує, що цей арт-об’єкт може нейтралізувати забруднення атмосфери від 90 000 автомобілів на рік.

Олексій Сімончук