Підтримати

Що потрібно знати про виставку Untitled Era в Avangarden gallery

Avangarden gallery — це галерейний простір сучасного мистецтва та винний бар, що розташований на вулиці Січових Стрільців, 23А. Галерея була втілена під керівництвом артменеджерки Каріни Качуровської, кураторки Світлани Левченко та бізнесмена Антона Мазного. Поєднуючи в одному просторі винний бар з їжею та галерею сучасного мистецтва, це місце є новою формою культурної інституції, яка відкриває мистецький світ для якомога ширшої аудиторії та цінує художню свобода виражати й осягати себе. Гаслом галереї є фраза «До сучасного мистецтва треба просто прийти», закликаючи глядача залишити свої упередження про нього і зустрітися з мистецтвом сучасності особисто в галереї. 

Відкрившись на початку жовтня, галерея запустила свій довгоочікуваний дебютний проєкт — виставку Untitled Era, на якій представлена група українських митців. Нижче ми розповідаємо про головну ідею виставки, її учасників та їхні мистецькі проєкти.

Вася Дмитрик, «Маяк», 2021
Вася Дмитрик, «Маяк», 2021

Про проєкт Untitled Era

Untitled Era — це проєкт Avangarden gallery про необхідність внутрішніх змін людини для пошуку істини у стосунках зі собою та навколишнім світом. Це можливість вловити щось важливе, те, що і надає всьому сенс у цій плинній, мінливій ​​повсякденності. Щоб інтуїтивно прокладати шлях у нову еру, яка ще чекає свого визначення і опису.

dscf1302-1-1
Артем Волокітін, Water Garden, 2021. Василина Буряник, Nude, 2020

Про головну тему виставки

Головним фокусом виставки Untitled Era є висвітлення змін, які відбуваються всередині кожної людини в процесі пізнання себе, світу та пошуку справжнього. Через власне мистецьке сприйняття художники і художниці переосмислюють непостійне сьогодення, спрямовуючи свій погляд у майбутнє.

Художники 

Артем Волокітін (1981 р). Представник «нового гуманізму» в українському мистецтві. В основі живопису Волокітіна — споглядання за переміщенням світла у просторі та дослідження його характеру. Артем співвідносить прояви світла з власними почуттями. 

kopyya-dscf1325-1-2
Віктор Мельничук «Відродження», 2020. Євген Самборський, Untitled, 2021

Василина Буряник (1985 р). Художниця працює у сфері текстильного мистецтва, створюючи панно та інсталяції здебільшого з прозорих нейлонових тканин. Лейтмотивом проєктів Василини є екологічні та соціальні проблеми людства. Художниці вдається  розкривати такі контроверсійні теми, змішуючи естетську брутальність і тонку душевну жіночність, розбавляючи цей коктейль витонченою збоченістю.

Вася Дмитрик (1991 р). Скульптор працює в галузі публічного мистецтва, концептуальної скульптури та інсталяції. У проєктах Васі з’єднуються фігуративність і абстракція, тож у цьому з’єднанні можна впізнати класичні художні традиції різних культур та епох. Для створення скульптури художник використовує дерево, метал, композити і знайдені предмети.

Віктор Мельничук (1979 р). Живописець, графік, скульптор. Майже всі роботи Мельничука заблюрено до абстрактних кольорових силуетів. Але в цій абстракції реальність відчувається навіть реальнішою. Мета художника — говорити своїми творами з глядачем, формувати його думки, тим самим моделювати майбутнє, змінюючи життя людей на краще.

Діма Красний (1985 р). Графік, також працює з фарфором, фотографією, знайденими об’єктами. Для нього бути художником — як гра зі світом. Адже тільки під час гри можна бути в моменті, бачити, чути і відчувати все, що відбувається навколо та всередині. Його роботи — фантасмагоричний коктейль з іронії, самотності та іронії над самотністю. Здається, що Діма бачить реальність по-іншому і, бавлячись, з’єднує рандомні речі між собою, наводячи в ній порядок.

Євген Самборський (1984 р). Художник. Живопис Євгена Самборського — це довготривалий медитативний систематичний процес, пов’язаний з самоаналізом, що часто починається на закинутих територіях, колекціонуванням пейзажів для подальшого їх переосмислення через зміну канонічних відносин зі світом. Через мистецькі практики побудоване все життя Євгена, щось поміж мрією, її втіленням, спонтанністю та усвідомленням свого місця в різномаїтті світу.

dscf1326-1
Євген Самборський, Untitled, 2021

Роботи 

Робота Артема Волокітіна Water Garden створена у стилі магічного реалізму та необароко. Через переосмислення терміна амплітуди коливань художник нагадує про важливість свідомого вибору між законсервованим передбачуваним буттям як нормою і сприйняттям нестабільності життя як невід’ємної частини розвитку. 

Інсталяція Nude Василини Буряник досліджує тотожності та взаємозалежності тіла людини і тіла Землі й проводить між ними візуальні та сутнісні паралелі. Авторка пропонує замислитися над необхідністю миттєвого «прокидання», яке зазвичай активується в екстремальних чи безвихідних випадках. 

На створення інсталяції «Маяк» художника надихнула подорож на Тендрівську косу. Автор провів п’ять днів у замкнутому середовищі між маяками, досліджуючи ландшафт, піднімаючись на іржаві вежі з покинутими пташиними гніздами, занурюючись у неспішну, природню течію життя. «Маяк» — це зміна фокусу уваги в процесі спостереження дійсності, що дає нам можливість по-новому спостерігати себе.

Рефлексуючи над пандемією, Віктор Мельничук у своїй інсталяції «Відродження» зображує символ надії в образі веселки, яку ми виглядаємо на горизонті, переживаючи всесвітній потоп у власному ковчезі Ноя. Автор роздумує про веселку як символ домовленості між Богом та людьми про нові стосунки, про новий цивілізаційний рух. Він задає питання: а може, треба першочергово домовитися з самим собою? Бо кожен із нас — Творець. Творець, який несе відповідальність за все, що зробив чи не зробив.

Проєкт Діми Красного «Ми зібралися разом, щоб помовчати про свою самотність» присвячений solitude — усвідомленому вибору побути на самоті, один на один із собою. Роздумуючи про сучасну модель емоційного стандарту, яка зобов’язує суспільство бути щасливим, автор дивиться на самотність як на особисту бульбашку, де є можливість контролювати хто, що і в яких кількостях надходить в інформаційний та особистий простір.

DSCF1316-1
Діма Красний, «Ми зібрались всі разом, щоб помовчати про свою самотність», 2021

Роботи Untitled та Untitled Євгена Самборського — це самоаналіз, довготривалий медитативний систематичний процес, який починається там, де немає людей — на покинутих пострадянських територіях. Автор колекціонує пейзажі для подальшого їх переосмислення через зміну канонічних відносин зі світом, і результатом цього процесу є маніфести сумніву в існуванні реальності як такої. Роботи створені на перетині комп’ютерної графіки, фотографії, філософії та живопису.

DSCF1413-1
Василина Буряник, Nude, 2020

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Зберегти

Більше матеріалів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: