Підтримати

Що потрібно знати про український павільйон на Венеційській бієнале

Павло Маков, ескіз «Фонтану виснаження»для українського павільйону на 59-й Венеційській бієнале, 2020
Павло Маков, ескіз «Фонтану виснаження» для українського павільйону на 59-й Венеційській бієнале, 2020

10 вересня у галереї The Naked Room відбулася пресконференція, присвячена темі українського павільйону на 59-ій Венеціанській бієнале сучасного мистецтва. На ній Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко офіційно оголосив, що кураторами обрано Лізавету Герман та Марію Ланько із The Naked Room та Бориса Філоненка з персональним проєктом Павла Макова «Фонтан виснаження. Висока вода».

Your Art публікує 5 тез, які варто знати про український павільйон у Венеції.

Проєкт «Фонтан виснаження. Висока вода» художника Павла Макова — це передусім спроба говорити про сучасність зсередини українського контексту, з наміром простежити і показати, як ця локальна історія поступово ставала суголосною глобальному світові. 

«Фонтан виснаження» та серія «Фонтан і дамба, історія Великої Повені» виставкa «UTOPIA. 1993—2003», НХМУ, Київ, 2003
«Фонтан виснаження» та серія «Фонтан і дамба, історія Великої Повені» виставкa «UTOPIA. 1993—2003», НХМУ, Київ, 2003

Робота з’явилася в 1995 році у межах циклу UTOPIA, вона зображувала символ життя. Однак проєкт так і не був встановлений у міському просторі Харкова. Зараз, 25 років потому, твір Макова набуває лише більшої актуальності. Проєкт виходить за рамки контексту індустріального східноєвропейського міста і стає загальним образом виснаги на культурному, економічному і політичному рівнях. У період пандемії образ виснаження є як ніколи актуальним.

«Фонтан виснаження» бронзовий меморіал, Харків, 1996
«Фонтан виснаження» бронзовий меморіал, Харків, 1996

«У 1990-х роках образ “Фонтану” виріс зі замальовки гирла, в якому річка Харків впадає у річку Лопань. Тоді в своїх роботах Маков реконструював місцеві міфи, накладаючи топографію на анатомію, річки на репродуктивні органи, розповіді на пожовклий папір, що імітує занедбані архівні документи. Вражений кількістю міських фонтанів, жоден з яких не працював, Маков створив кілька робіт, об’єднаних мотивом води, кульмінацією яких став “Фонтан виснаження” — парадоксальний образ життєдайності», — говорять куратори проєкту. 

 «Тоді я побачив, що суспільство не здатне сприйняти цей твір, не в змозі поставити собі діагноз. Мене запитували: “Чому саме виснаження? Може буде краще примноження?”», — зізнається сам Павло Маков.

Розворот артбуку «Павло Маков. Авторські книжки та щоденники» з книгою «Фонтан виснаження. Квітневі війни» видавництво «Артбук» і «Дух і Літера», 2007
Розворот артбуку «Павло Маков. Авторські книжки та щоденники» з книгою «Фонтан виснаження. Квітневі війни» видавництво «Артбук» і «Дух і Літера», 2007

Куратори продовжують, що зміна рівнів води і спроби людей опанувати нерівномірний плин «рідкого світу» (вираз Зіґмунта Баумана) — поширені метафори для опису сучасності, які мають цілком реальне втілення у Венеції. Місто неодноразово опинялося в небезпеці через кліматичну кризу та надмірні дощі.

Тому проєкт «Фонтан виснаження» Павла Макова — робота про виснаження земних ресурсів, чергування затоплень та посухи, переоцінки демократії, соціальних практик, відносин людини з природою та ролі художника у часи перманентних змін. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та нажміть Ctrl+Enter.

Зберегти

Більше матеріалів

До проблеми наративності, або спроба заговорити про болюче:                               явище соцреалізму в новій експозиції Одеського художнього музею
532

До проблеми наративності, або спроба заговорити про болюче: явище соцреалізму в новій експозиції Одеського художнього музею

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: