Гра слів у назві характеризує популістичний та ідеологічний нонсенс Центральної Європи, що ставиться до Східної Європи як до другосортної. Східну Європу та Близький Схід об’єднують спільні виклики та загрози: проблеми територіальної цілісності, воєнні дії, міграційна криза тощо. Обидва регіони — своєрідне поле битви для авторитаризму, проксі війн нового типу та правого популізму.

На лекції Абделазіз Талеб презентував дослідження, розроблене Arab Media Lab, про створену голлівудським кіно викревлевну репрезентацію арабів, що сформувала в багатьох зневажливе, узагальнене і стереотипізоване сприйняття арабського населення.

Едвард Саїд, палестинсько-американський письменник, історик літератури та політичний активіст, переосмислив західні стереотипи щодо Сходу у своїй роботі «Орієнталізм» та дослідив як працює колоніалізм через наратив.

Кіно існує понад 120 років і від самого початку існування голлівудських фільмів, популярні стереотипи транслювалися та поширювалися. Першим прикладом є Томас Едісон, винахідник, бізнесмен, кінорежисер, його перший короткометражний фільм «Танець Фатіми» містить клішований образ арабської жінки-танцівниці.

Німі фільми розпочали процес стереотипізації арабів, створюючи образ жорстокої, спраглої до влади та переможеної західними загарбниками нації.

Наступний етап — анімаційні фільми та дитячі мультфільми, які, на жаль, не стали винятком негативного зображення арабів. Одним із прикладів є діснеївський фільм «Аладдін» (1992). Окрім стереотипізованих образів героїв, расистськими є слова оригінальної пісні «Арабські ночі» Згодом, через тиск та скарги зі сторони різних арабсько-американських груп, її заборонили.

Герої мультфільму, персонажі Джафар і Ґазім зображуються жорстокими й ницими, а Аладдін хитрим. Відрізняється також і мова героїв: головні герої говорять чистою англійською, коли другорядні розмовляють з акцентом.

Стереотипізація арабської культури в Голлівуді

У фільмі «Марокко» (1930) місцеві мешканці — це тло, вони зображуються не надто розумними, чоловіки надмірно віруючими, а жінки в ролі повій. У 1992 році фільм «Марокко» увійшов до Національного реєстру фільмів Бібліотеки Конгресу США, як «культурно, історично або естетично значущий».

Фільми «Солдат Джейн» (1997) та «Облога» (1998) асоціюють арабів із терористами.

«Облога» пов’язує ісламські практики, наприклад, вмивання перед молитвою та власне молитву з насиллям. У такий спосіб фільм посилює думку про те, що іслам тісно пов’язаний із тероризмом.

Після трагедії 11 вересня ситуація погіршилася. У прокат вийшло ще більше фільмів, що зображують арабів та мусульман в одній манері. Деякі з них отримали «Оскар».

Абделазіз Талеб (1973 р.н.) — мультимедійний художник, продюсер і куратор. Засновник і керівник проекту Arab Media Lab та фестивалю Digital Marrakech. Його фільми та відеороботи демонструвалися на міжнародних кінофестивалях у Берліні, Венеції, Роттердамі, Монпельє, Лос-Анджелесі, Клермон-Феррані, у Центрі сучасної культури Барселони, Всесвітньому музеї Роттердама, Музеї Ван-Аббе в Айндховені. Абделазіз Талеб проводить лекції й майстер-класи на тему сучасного медіа-арту в арабському світі, а також реалізував низку проектів, спрямованих на поширення робіт з арабських і північно-африканських країн на міжнародних кінофестивалях. Живе та працює в Німеччині.

Arab Media Lab (Марокко) — незалежний медіа-арт-колектив, що працює над поширенням незалежних аудіовізуальних творів і фільмів, а також організовує освітні заходи в Марокко та інших арабських країнах. Основні проекти організації — міжнародний фестиваль Digital Marrakech, серія воркшопів і майстер-класів Media Art Morocco та архів Morocco Moving Images. Організація працює з медіа-артом, експериментальним кіно, мистецькою документалістикою, музичними відео, мультимедійнми перформансами, відеоінсталяціями, цифровим мапуванням, нет-артом та іншими міждисциплінарними формами.