Підтримати

«Тату, шолом тисне»: співкураторка Анна Алієва про виставку сучасного мистецтва в NAMU

10 вересня 2021 року в Національному художньому музеї України відкрилася виставка «Тату, шолом тисне». Назва виставки — це однойменна робота Олександра Гнилицького, що перебуває в колекції музеї. Упродовж незалежності України НХМУ потрохи збирав колекцію сучасного мистецтва. На виставці «Тату, шолом тисне», що триватиме до 28 листопада, представлена як історія сучасного українського мистецтва, так і історія роботи з музеєм із ним. Питання того, як колекціонується та зберігається сучасне мистецтво українськими державними інституціями донині гостро стоїть. Як його вирішує НХМУ? На ці та інші запитання дала коментарі співкураторка виставки «Тату, шолом тисне» — Анна Алієва. Також над виставкою працювали: Оксана Баршинова, Тетяна Жмурко, Катерина Цигикало та Дарина Якимова.

Що стало передумовою для створення такої виставки? Чи планується відділ або колекція сучасного мистецтва в музеї? 

Виставка готувалася майже три роки, передумовою став загальний дискурс  висвітлення колекцій сучасного мистецтва в країні, зокрема державних. Процес підготовки  логічно витікав з процесу наукового опису надходжень творів сучасного мистецтва до музею, поміж іншим «колекції Градобанку», останні юридичні аспекти якої вирішилися лише у 2017 році. Паралельно, в цей час у фондах музею була створена нова категорія збереження — miхed media, в якій можуть зберігатися твори сучасного мистецтва, що не належать до класичних медіумів — живопису, графіки тощо.  Окрім цього, рік тому, у відділі мистецтва XX – XXI століття з’явився «сектор сучасного мистецтва». Всі ці чинники стали передумовою для можливості репрезентації сучасного мистецтва з колекції музею. 

Як відбувалася робота над виставкою, як відбирали роботи? 

Передусім треба було зібрати в одному дискурсивному полі розрізнені твори, що потрапили до музею різними шляхами. В порівнянні з іншими періодами та напрямами мистецтва, що є в колекції, творів сучасного мистецтва не так вже й багато. Щоб мати змогу проводити концептуально-повноцінний та чіткий експозиційний відбір, їх має бути набагато більше. Тобто ми розуміли, що представити повноцінний наратив історії сучасного мистецтва на основі тільки цих робіт нам не вдасться. Тоді ми сформували такі групи творів, що діляться за принципом історії вступу до музейної колекції та на прикладі цього розказали про вимушену ситуативність в історії формування колекції сучасного мистецтва, в якої музею не завжди вдавалося бути суб’єктом. 

Як музей працює з сучасними авторами, як приймає роботи в дар? 

Приймати в дар твори сучасних художників — це насправді такий комплімент від художників  інституції та констатація розуміння важливості  присутності творів у музейній колекції. Але така ситуація повинна бути винятком з правила — музей має сам обирати твори для формування колекції, тобто повинен мати можливість, ресурс та компетенції для закупки творів у митців, колекціонерів, галерей. Якщо говорити про механізм вступу творів до колекції, то це складна бюрократична процедура, яка, з одного боку, трохи гальмує процес, але з іншого — дає такий необхідний час для прийняття експертно-виваженого рішення. Отже, твори в колекції музею зберігаються «довічно». 

Архівно-документальна зала з таймлайном до виставкового проекту

Які були проблеми чи питання з приводу експонування робіт у нових медіа? 

Гарний приклад — робота Володимира Кузнецова «Коліївщина: Страшний суд. Відкритий архів» яка насправді має бути інтерактивною при експонуванні, тому що являє собою безпосередньо архів процесу навколо акту цензури, що зазнала робота Володимира у виставковому проєкті «Велике і Величне» 2013 року в «Мистецькому арсеналі». Оскільки це відкритий архів, до нього має бути вільний доступ. Але це також й «експонат», який має бути збережений саме в такому стані, у якому потрапив до фондів музею, кожна справа цього архіву, навіть кожний лист підпадає під облік, за регламентом взаємодіяти з ним в експозиції неможливо. Звичайно, що можна записатися до фондів і прийти працювати з архівом в інший час, але не кожний відвідувач виставки дійде до цього.  Тобто це, звичайно, така «пастка» для твору, з одного боку, а з іншого — просто інший вимір часу, музейний хронотоп, який треба враховувати. 

Що планується музеєм надалі, чи будете ви продовжувати збирати, приймати в дар роботи? 

Наразі ми працюємо над створенням каталогу творів сучасного мистецтва з колекції музею, з виходом якого можна буде сказати, що проведена повноцінна наукова робота щодо опису та репрезентації колекції. Також на меті стоїть розробка чіткої стратегії колекціонування, яка буде містити системну закупівлю творів і приймання в дар, а також розробка протоколів зберігання творів новітнього мистецтва та втілення їх у життя.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Більше матеріалів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: