З 13 по 18 грудня проходила перша низова Бієнале сучасного мистецтва ART BREAD, самоорганізована ЦСМ «Хлєбзавод», який в свою чергу був стихійно організований на території колишнього Хлібокомбінату №7. Влаштовуючи акції, конкурси і лекції, проводячи на своїй території (artist-run space) виставки товаришів, ця художня спільнота вибудовує власний соціокультурний простір і не вступає у відносини з державою та олігархатом.

Учасники ЦСМ «Хлєбзавод» свідомо або волею випадку не зв’язують свою персональну практику з іншими інститутами/галереями, а залишаються вірними своїй спільноті і розвивають власну культуру.

Основною темою, яку проблематизує Хлєбзавод, є радянська спадщина у повному спектрі її проявів (від історії, культури й архітектури до політики, пам’яті та менталітету громадян), пострадянські реалії сучасності та існування в руїнах.

І, продовжуючи відпрацьовувати свої інституціональні пошуки, Хлєбзавод оголосив open call для подачі заявок на участь у Бієнале ART BREAD, де основною темою була політика пам’яті.

Чи доречно буде просто забути минулу історію та жити далі? Чи доцільно клеймувати одною міткою ката і злодія всіх діячів того часу? Чи необхідно відпрацьовуючи та критично осмислювати сучасність, формувати власну позицію до історії та реальності, а також переоцінювати цінності минулого? Так виглядають питання, котрі підіймає Хлєбзавод. Напевно через такі широкі концептні рамки – від декомунізації до образу хліба в українській культурі — кураторська група поставила собі задачі проявити реальність українського художника.

Подати заявку було можливо з 20 грудня 2018 до 20 вересня 2019. За цей час було отримано більше 120 проектів. З них згодом яких були відібрані 47 учасників, а саме: Генадій Попеску, Стас Туріна, Євген Коршунов, група PLOT, Krolikowski Art, Леонід Войцехов, В’ячеслав Ахунов, Анастасія Свириденко, Семен Храмцов, Анья Кисла, Вартан Маркар’ян, Ольга Заремба, Надя Міцкевич, Анна Данчишин, Женя Лисняк, Віталій Шупляк, Ярослав Леонець, Максим Ходак, Вадим Панченко, Артем Стрембіцький, Костянтин Мілітинський, Ігор Канівець, Маргарита Шерстюк, Альона Токовенко, Марина Гандиш, Дарина Котляренко, Наталія Хананова, Нікіта Дмитренко, Максим Гончар, Ганна Ольшевська, Антон Селлешій, Уте Кільтер, Єгор Анцигін, Ганна Ануфрієва, Євгеній Валюк, Ілля Чулочнiков, Настя Діденко, Євген Штейн, Олександра Кришовська, Наталя Мариненко та Петро Ряска.

Проекти експонувалися на двох виставкових локаціях: в Національному еко-натуралістичному центрі на Вишгородській, 19 (актова зала, музей Хліба) та в ЦСМ «Хлєбзавод» на Кирилівській, 65. Окремою ремаркою треба помітити, що Хлєбзавод вже неодноразово відпрацьовував тему хліба у своїх проектах «Рухоме нерухоме», Хлєбзавод Art-Prize та «Конверсія хліба», і його поява серед виставкових локацій музею Хліба звичайно не була випадковою, а, навпаки, вже стала методичною темою, котру розробляє ця інституція.

Програма Бієнале

13 грудня — урочисте відкриття експозицій на основній локації «Еко-натуралістичний центр» (Вишгородська, 19) у актовій залі та музеї хліба, де були представлені роботи 41 автора. В цей же час на другій локації, у ЦСМ «Хлібзавод», було представлено ще 7 проектів.

14 грудня — музична програма, виступ гуртів Ambrozia та Кредити у клубі Mezzanine.

15-17 грудня — експонування виставки.

18 грудня — кураторська екскурсія Єгора Анцигіна; перформанс Петра Ряски «Лозунг впав».

Експозиція будувалась за принципом site-specifik project — простір не адаптувався під галерейний, натомість експоновані проекти ставали частиною вже обладнаного простору, де вони вступали з ним у взаємодію та змінювали контекст локації. Треба також зазначити, що простір не тільки спеціально не був підготовлений до виставки, але також мав дуже активний візуальний фон (килими, пальми, прапори, трибуни тощо).

В актовій залі були розташовані великоформатні роботи: триптих «Земля на вивіз» Євгенія Коршунова, «Стигма» Антона Селлешія, партисипативна робота Станіслава Туріни «Смачний і несмачний хліб», а також проект Наталії Хананової «Де».

В експозицій актової зали також були представлені:

• об’єкти «Вічний Вогонь» Євгенія Лісняка, «Тату, а хто знищів бджолу» Максима Гончара, «Галактиці Х-Ліб — бути!» Анастасії Свіріденко, «Бібліотека» В’ячеслава Ахунова, «Мій житній» Анни Ануфрієвої, об’єкт Наталії Мариненко і текст Леоніда Войцехова до проекту «Казки»;
• графічні роботи Ярослава Леонця та Нікіти Дмитренка;
• текстиль Олександри Кришовської;
• фото-проекти Максима Ходака та Анни Данчишин «Підбалконня».

В «Підбалконні» авторка провела фотодослідження стандартної забудови дев’ятиповерхових панельних житлових будинків серії № 84 у Сихівському житловому масиві Львова, і спостерігала, як проявляється тріумф індивідуалізму у невеличкому підбалконному просторі.

Також треба згадати і відеороботи: «Молекулярна Кухня» Марини Гандиш і Дарини Котляренко, «Видовищ та хліба» Іллі Чулочнікова, документації перформансів Віталія Шупляка та гурту PLOT.

Перед входом до зали були розміщені два монітора, на яких транслювались відеороботи Генадія Попеску «Картопля другий хліб» та «Без назви». Генадій працює з темами кордонів та з народних цінностей свого регіону. У цих відео він розповідає про суспільство, в якому індивід втратив себе, присвятивши життя роботі, що не приносить йому соціальних благ; використовує такі символи молдавського народу, як мамалига, триколор, знамениті сумки човників.

У меншому за розміром приміщенні Музея Хліба були представлені роботи Уте Кільтер BREAD, Костянтина Мітлинського «Декор Комунізації», Ганни Ольшевської «ВЛ-80» і Єгора Анцигіна «Деякі види виробів з пшениці».

Єгор Анцигін привносить в експозицію «кольорову пшеницю», котру часто можливо побачити під батареями або умивальниками. Це — такий веселий спосіб боротьби з гризунами (вбивства). Ненавмисно або свідомо він не був включений в загальну експозицію музею.

Другою локацією Бієнале був ЦСМ «Хлєбзавод» на Кирилівській, 65. Тут були представлені: серія колажів Надії Міцкевіч «Декомунізація особистості», живописна серія Ольги Заремби «Випадок на виробництві…», малюнок по вигорілому прапору радянських республік Анни Кислої, «Людмила» і «Острах» Семена Храмцова.

«Острах» — дослідницький проект, який на базi негативних рефлексій дизайнерів розкриває естетичні та етичні риси суспільства або уявлення про нього, традиціоналізм як острах рухатися далі. Поданий у вигляді банера з концентрацією національних символів, шаблонів і стереотипів.

Об’єкт Варта Маркар’яна «Відсилаючи до твору «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері складався з бюста Володимира Ілліча Лєніна, зробленого з докторської ковбаси, що лазерами із очей спалює дисидентську літературу.

Відкриття на локації «Хлєбзавод» супроводжувалось був перформансом Альони Токовенко «Хлібний всесвіт, або подібний до подібного», а на честь закриття проекту після кураторської екскурсії відбувся перформенс Петра Ряски «Лозунг упав».

В програму Бієнале входили музичні виступи: виступали гурти «Ambrozyia»  та «Кредити». Музикантам було запропоновано написати нову пісню про хліб, щоб вплести свою мистецьку практику у концепцію виставки.

Спецпісня до Бієнале ART BREAD

ХЛЕБ (автори – Ігор Канівець, Рита Шерстюк, «Ambrozia!» проджект, 13.12.2019)

Согласно обычаю гостеприимства Меня принесли в рушнике х2 Считается недопустимым солгать Когда я лежу на столе х2 Не зря ест свой хлеб охрана Но ты как Христос преломил х2 Примите сие есть тело моё Взяв чашу и благодарив х2

Кощунство бросать меня в мусор и на пол Подняв положи на столе х2 Я тот кому можно доверить секрет Когда никого рядом нет х2 Во времена гиперинфляции знаков Хороший хлеб трудно найти х2 Будет хлеб будет и песня Придется за ним пойти х2

Когда у тебя хлебопечка Ты можешь испечь меня сам х2 Вложи свою душу и я получусь Такой классный как никогда х2 Бросая меня ненакрытым Ты ходишь по тонкому льду х2 Я стану засохшим и вряд ли Ты будешь такую еду х2

Хочемо подякувати усім художникам, які прийняли участь у проекті, а також товаришам та друзям, які матеріально та фізичною силою допомогли у монтажі та реалізації Бієнале!

Сподіваємось, що будемо реалізувати Бієнале і далі.

Завжди ваш,

Хлєбзавод.

Єгор Анцигін