Безпредметне мистецтво: 5 художників відповідають на 3 запитання

З 5 липня по 8 вересня в арт-центрі сучасного мистецтва М17 пройде виставка, присвячена безпредметному мистецтву. «Велике коло» — міжнародний мультиекспозиційний проект, який об’єднав митців з усього світу. Україну представлятиме угрупування KNO | Kyiv Non Objective: Тіберій Сільваші, Бадрі Ґубіанурі, Олена Домбровська, Сергій Попов і Мирослав Вайда.

Ми поставили їм три запитання — що потрібно знати про безпредметне мистецтво, за ким з художників зараз слідкувати та навіщо Україні ця виставка.

Тіберій Сільваші

Що потрібно обов'язково знати про безпредметне мистецтво людині, яка нічого про нього не знає?

Глядач, у всякому разі, має знати, що це столітня історія. На початку ХХ, авангардисти зробили рішучий крок від символічної складової мистецтва. Для них, стало аксіомою, що матеріальність візуального образу і предметність самого об'єкта — тотожні. Картина не зображає пейзаж, стілець, вазу і т.д. Вона є тим, чим вона є. Або як казав Френк Стелла, американський абстракціоніст: «Ти бачиш те, що бачиш».

Матеріальність пігмента-фарби, полотна, фанери, їх відношення до простору — складові візуального образу, з якого складається процес бачення.

За ким потрібно слідкувати в сучасному українському мистецтві та чому? 

Слідкувати треба за всім і за кожним. Мистецький процес — складний процес. Персональна практика — приватний випадок проявлення прихованих сил, що діють в культурі й історії.

Слідкувати треба за всім. І аналізувати. Любити треба «своє». І це є певним показником адекватності.

Чому ця виставка потрібна зараз Україні?

Особливістю мистецтва в наш час є постійні спроби звільнитися від визначеності. Цей процес — сутність питання про таїну естетичного. Де той витік, куди нас кличе мистецтво? Чи є це поклик свободи, чи навпаки? Чи є видиме осмисленним або його природа за межами вербального? 

Мистецтво — не висловлювання і не форма комунікації, а інструмент трансформації механізму сприйняття й перебудова чуттєвості. 

Це те, що об'єднує групу KNO і наших зарубіжних колег. Такий погляд на мистецтво, на його функцію, не надто характерний для сучасного мистецтва України. Показати сучасне світове з цієї сторони, мені здається важливим.

Бадрі Ґубіанурі

Що потрібно обов'язково знати про безпредметне мистецтво людині, яка нічого про нього не знає?

Чем меньше знает человек о беспредметном искусстве, тем больше он способен понять. Знания, с точки зрения общественного мнения и институции, часто мешают воспринимать беспредметное искусство. Современное искусство — это чистые отношения, без комплексов. То, что общественное мнение называет беспредметным искусством (абстрактным), я называю большой реальностью.

За ким потрібно слідкувати в сучасному українському мистецтві та чому? 

Ни за кем не надо следить. Чтобы понимать искусство — не только искусство, но и жизнь — человек должен стать свободным. Освободиться от предрассудков, «псевдовоспитания», школы, политики, улицы. Свободный человек все воспринимает по-настоящему. Рабская психология не способна понимать искусство, раб не способен быть художником. Искусство — плод деятельности свободного человека. 

Чому ця виставка потрібна зараз Україні?

Не только Украине, она нужна всем и всегда. Это противовес материализму и социуму — бытовой повседневности и всему рациональному. Жизнь не только рациональна, но и иррациональна, а все настоящие ценности иррациональны. 

Олена Домбровська

Що потрібно обов'язково знати про безпредметне мистецтво людині, яка нічого про нього не знає?

Для меня беспредметное искусство, ценно тем, что это незавершаемый процесс. Там, где присутствует реалистический сюжет, изображение само по себе — оконченное высказывание. Работая с беспредметностью, я работаю со своей интуицией и образами, а этот процесс не может быть завершен.

За ким потрібно слідкувати в сучасному українському мистецтві та чому? 

Я придерживаюсь мнения, что нужно следить за всем: за всеми возможными направлениями и людьми. Если ты занимаешься абстракцией, не стоит замыкаться в этом медиуме.  

Чому ця виставка потрібна зараз Україні?

Нельзя сказать, что какая-то выставка вообще нужна Украине. Если есть такое явление как беспредметное искусство, то логично, чтобы люди знали об этом. Мы появились не потому, что мы нужны Украине, а потому что время так распорядилось. 

Сергій Попов

Що потрібно обов'язково знати про безпредметне мистецтво людині, яка нічого про нього не знає?

Для начала, чтобы заинтересоваться беспредметным искусством, достаточно знать, что одним из первых, кто говорил о беспредмтном искустве, был украинский художник Казимир Малевич. 

За ким потрібно слідкувати в сучасному українському мистецтві та чому? 

Чтобы понять, за творчеством какого художника стоит наблюдать, необходимо посещать выставки, а потом определять, какие работы нравятся. Так постепенно станет ясно, творчество какого художника интересно.

Чому ця виставка потрібна зараз Україні?

Потому что Украина, находясь в международном культурном пространстве до сих пор еще не присутствует в области современного беспредметного искусства, которое существует и активно развивается в Европе, США и Австралии.

Эта выставка объединяет Украину с международным культурным контекстом в области беспредметного искусства. Мы можем и должны быть в нем. Исторически так сложилось, что процесс развития беспредметного искусства был прерван и получил возможность продолжения развития только в 90-х.

«Большой круг» как раз о том, как небольшой круг художников-энтузиастов, которые работают с идеями беспредметности, присоединяются к международному, интернациональному художественному процессу. Но не как художественная группа, а как независимая институция, целью которой есть создание международной платформы для художников, искусствоведов и других.

«Большой круг» — это проект художественных содружеств, документация факта существования современного беспредметного искусства.

Мирослав Вайда

Що потрібно обов'язково знати про безпредметне мистецтво людині, яка нічого про нього не знає?

Потрібно знати, що таке мистецтво, по-перше, існує. Це мистецтво, в якому відсутній образ, воно існувало завжди. На зорі людства й цивілізації орнамент був прообразом безпредметного мистецтва.

На початку ХХ століття наш земляк Казимир Малевич та інші митці розвинули абстракцію до першооснов — простих форм. Можна це назвати кольоровими об’єктами. З того часу мистецтво, де відсутній образ та наратив у тій чи іншій формі, дійшло до нашого часу.

Якщо проводити аналог з нашим часом, фактично всі ми послуговуємося символами, образами, використовуючи гаджети, всюди присутні абстрактні значки — не конкретні зображення, а умовні трикутники, те що ми називаємо символами. Безпредметне мистецтво навколо нас абсолютно звичне — варто лише озирнутися та задати собі питання.

За ким потрібно слідкувати в сучасному українському мистецтві та чому? 

Я буду солідарним зі своїм колегою Тіберієм Сільваші. Варто спостерігати за всіма, відстежувати всі процеси, аналізувати, думати, робити висновки, співставляти, займатися самоосвітою, бути відкритим до всього нового, занурюватися та вникати. Тоді орієнтири та внутрішній набутий досвід дасть змогу обрати для себе ті маркери та ті опори, які дозволять освіченій людині перебувати в сучасному мистецтві.

Чому ця виставка потрібна зараз Україні?

Це таке провокаційне запитання. Адже можна перефразувати та поставити зустрічне — навіщо інша виставка потрібна? Чи будь-яка виставка. Якщо спробувати більш-менш серйозно відповісти, то, по-перше, тому, що таке мистецтво існує. Достатня кількість сучасних українських митців працює у площині безпредметного мистецтва, висловлюються, живуть, вкладають у це свій час та енергію та комунікують таким чином зі світом. Митець, що працює з такою формою, має право на те, щоб показати своє висловлювання, свій образ відвідувачу. А відвідувач сам зробить свій висновок — прийме це до себе, чи відштовхне. Ми цим живемо, творимо та репрезентуємо.

Щодо потрібності це трохи гучне слово. Мистецтво взагалі потрібно. А безпредментне мистецтво, можливо, і в першу чергу — адже немає нічого більш реалістичнішого за абстракцію.

0ABF5709-BDE5-423D-A5E5-2A01ERWEC07A0187 copy.jpg
0ABF5709-BDE5-423D-A5E5-eeqwe2A01C07A0187 copy.jpg
0ABF5709-BDE5-423D-A5E5-EEWQW2A01C07A0187 copy.jpg
0ABF5709-BDE5-423D-A5EDWDWQ5-2A01C07A0187 copy.jpg
0ABF5709-BQDE5-423D-A5EEQWE5-2A01C07A0187 copy.jpg
FFF.jpg
0ABF5709-BDE5-423D-A5DDASE5-2A01C07A0187 copy.jpg
0ABF5709-BDE5-423D-A5E5-FFFF2A01C07A0187 copy.jpg
0ABF5709-BDE5-423D-A5EFFEE5-2A01C07A0187 copy.jpg
0ABF5709-BDE5-423D-A5E5-2A01FFFC07A0187 copy.jpg
0ABF5709-BDE5-423D-A5E5-2A01C07A0187 copy.jpg
0ABF5709-BDE5-423D-A5E5-2A01EQWEQC07A0187 copy.jpg
0ABF5709-BDE5-4FDSA23D-A5E5-2A01C07A0187 copy.jpg
0ABF5709-BDE5-423D-A5E5-2A01CF07A0187 copy.jpg

Текст: Настя Калита

Світлини: Марія Павлюк

Nastya Kalita