Вакансії

Галерея Артсвіт: «Наша місія — переосмислення та актуалізація Дніпра»

Галерея Артсвіт у Дніпрі є одним із небагатьох майданчиків у місті, що займається репрезентацією сучасного мистецтва. Допоки ведеться будівництво Центру сучасної культури, галерея розташовується в окремому приміщенні, проте після завершення будівельних робіт Артсвіт приєднається до низки культурних ініціатив в одному місці. Крім галереї, у Центрі також працюватимуть активісти від культури, громадська організація «Культура Медіальна» (ініціатори створення), а також декілька європейських культурних і дипломатичних організацій, серед яких, наприклад, французький культурний центр Альянс Франсез.

Аміна Ахмед відвідала галерею в березні 2020 року під час експонування виставки Олега Голосія, що була створена у межах співпраці з галереєю The Naked Room. Про місію, колекцію, резиденції та проєкти читайте у розмові з Іриною Полікарчук, директоркою галереї Артсвіт.

Про галерею

Артсвіт відкрився у 2013 році на основі приватної колекції українського мистецтва. Спочатку планувалася галерея, що мала б демонструвати роботи художників, продавати їхні твори і власне функціонувати так, як і інші галереї. Завдання були досить амбітними: зробити щось корисне для міста і майбутніх поколінь, а також створити майданчик міжнародного рівня для розвитку українських художників.

Коли люди почали активно цікавитися галереєю, у них з’явилася потреба не тільки подивитися виставку, а й отримати ще якийсь культурний продукт. Протягом кількох перших місяців галерея продовжувала розвиватися, трансформуватися, з’явилися перші освітні програми, кінопокази. Згодом наша робота переросла в новий формат і стала схожою на ту, що пропонує артцентр — це стосується виставкової політики, освітньої програми і формування власної колекції, що досі поповнюється. У 2015 році галерея взяла курс на сучасне, актуальне, соціально-критичне мистецтво, ми почали більше працювати з молодими авторами й зосередилися на контексті Дніпра — часто співпрацюємо з місцевими художниками, а коли когось запрошуємо на резиденцію, то пропонуємо досліджувати місто.

Ірина Полікарчук, директорка галереї Артсвіт
Ірина Полікарчук, директорка галереї Артсвіт

 

Про колекцію

На початку колекція поповнювалася доволі хаотично і була представлена переважно місцевими авторами. З часом вона почала збільшуватися, виходити за межі Дніпропетровського регіону та індустріальної тематики. Зараз зібрання систематизується, оцінюється, продовжує концептуалізуватися, ми запрошуємо до співпраці зовнішніх експертів і музейників, продовжуємо шукати фокуси, акценти та імена, яких не вистачає.

У колекції зібрано лише українське мистецтво, що представлено здебільшого живописом і графікою, є одиниці скульптури, але живопис і графіка поки переважають. Це відкрита колекція, час від часу ми використовуємо предмети із зібрання для власних виставок, даємо роботи колегам та дружнім нам інституціям і в такий спосіб займаємося її популяризацією. Кілька проєктів ми реалізували у межах галереї Артсвіт, зокрема намагалися переосмислити графіку радянського періоду з колекції. Один із таких проєктів — виставка «Колекція. Перший крок», 2015 року, також ми видали книжку про графіку «Художня географія».

Про місію

Наша місія — переосмислення та актуалізація Дніпра на культурній мапі країни, створення якісного культурного продукту, просвітницька діяльність. Перед переїздом у культурний центр ми знову працюємо над концепцією галереї, адже розуміємо, що на новому місці має змінитися підхід до роботи та позиціювання інституції. Проте нам важливо працювати з контекстом міста Дніпра: досліджувати місцеву культурну спадщину, актуалізувати імена, об’єкти, пам’ятки, підтримувати місцевих авторів. Нам дуже допомагає політика децентралізації — зацікавленість серед дослідників, художників, мистецтвознавців, журналістів значно виросла за останні кілька років. Переважно ми працюємо з молодими художниками, але це не правило, у нас є кілька дослідницьких проєктів з авторами старшого покоління, наприклад, наш проєкт «Дніпропетровська школа фотографії» 2015 року; персональна виставка Марка Мілова, який належить до цієї когорти фотохудожників; фотопроєкт, присвячений Олександру Ковальчуку — фотографові та режисерові середини 20 століття.

Про команду

У команді, включно з охоронцем, зараз 6 осіб. Загалом це люди, які покривають різні напрями, наприклад, менеджмент проєктів, менеджування грантів та заповнення підзвітності, ведення комунікацій тощо. Також є дві людини, які працюють безпосередньо із колекцією — займаються її поповненням, вивченням та аналізом. До нещодавна з нами працювала Віта Попова, яка була кураторкою галереї, а зараз вона координуватиме кілька виставок і один освітній проєкт (наразі Ірина Полікарчук є водночас і директоркою, і кураторкою галереї — прим. ред.). Зараз у команді працюють: Вікторія Нікітіна та Ольга Бичеховська, які займаються колекцією, Ольга Самойленко відповідає за PR та SMM, Ірина Харламова — проєктна та грантова менеджерка, Богдан Сомов — технічний супровід.

У 2015 році, коли в нас відбувалися перші трансформації, ми мали досвід постійної співпраці з кураторами Льолею Гольдштейн та Марією Хрущак, ми пропрацювали понад пів року, реалізували кілька проєктів, видали книжку про Дніпропетровську школу фотографії (але спочатку відкрили виставку), показали в Дніпрі роботи художниці Kinder Album, зробили масштабну виставку «Дніпро. Трансформація». Але такий формат співпраці себе не зовсім виправдав, тому що, кураторки територіально були в Києві, а команда — в Дніпрі, і з часом комунікація почала погано ладитися, врешті ми припинили співпрацю. Потім був період активного налагодження професійних зв’язків, зокрема з київською спільною, що дало досить важливий поштовх для змін у галереї Артсвіт, передусім змін у підходах, від традиційних до більш сучасних. Після припинення співпраці з попередніми кураторами, курувати галерею допомагав дніпровський художник Нікіта Шаленний, з часом він теж відійшов від роботи, й ми залишилися з Вітою Поповою вдвох як інституційні кураторки. Нарешті стали більш впевненими у власних силах і в тому, що можемо нести відповідальність за цілу інституцію, до того ж уже досить помітну. Часто до створення проєктів ми запрошуємо й незалежних кураторів. Як показує практика останніх років, усі з нами охоче співпрацюють, і це дуже тішить. Багато проєктів потім дають гарні результати, зокрема проєкт «Кіптява», який ми робили з кураторкою Ксенією Малих і художниками Андрієм Рачинським та Даніїлом Ревковським, ми возили його в Хмельницький, презентували в артцентрі MASLO, а у вересні 2019 року, у межах співпраці з Українським інститутом, ми показували цей проєкт у Мадриді, на фестивалі сучасного мистецтва Hybrid Festival. І таких прикладів вдалої співпраці досить багато.

Про проєкти

У галереї напрацьований освітній напрям: для дорослих регулярно проводяться лекції (одна з улюблених лекторок Олена Годенко-Наконечна), презентації, раніше працював кіноклуб; а для дітей розроблено загальноосвітню інклюзивну програму з мистецтва «Артсвіт дітям», останні роки вона підтримується місцевою грантовою програмою «Культурна столиця». Останні два роки у межах цього проєкту ми співпрацюємо з волонтерськими організаціями, які працюють із вимушеними переселенцями, дітьми військових на Сході України.

Серед аудиторії у нас багато відвідувачів літнього віку, тож ми давно плануємо запровадити якісь програми, що будуть цікаві і їм.

Артсвіт часто співпрацює із різними інституція, це можуть бути і виставкові проєкти, й обміни з дружніми галереями. Наприклад, у нас є неодноразовий досвід співпраці з артцентром MASLO в Хмельницькому, спочатку вони в нас презентували свій проєкт — у них була резиденція для фотографів, яку курував Олександр Михед, потім ми показали цей проєкт тут. У такому схожому форматі ми також співпрацювали з Муніципальною галереєю в Харкові, фестивалем Non Stop Media. Власне, виставка Олега Голосія — результат співпраці з галереєю The Naked Room. Тож варіації партнерських взаємин можуть бути дуже різними. Також є проєкти, які ми ініціюємо: запрошуємо художника або куратора, які спеціально для галереї розробляють проєкт.

Виставка Олега Голосія в межах співпраці з київською галереєю The Naked Room
Виставка Олега Голосія в межах співпраці з київською галереєю The Naked Room

 

У день п’ятиріччя галереї ми започаткували проєкт «Кімната», ініційований Вітою Поповою. Навколо галереї почала формуватися творча спільнота, що активно відвідує виставки, лекції, спілкується, у наслідок чого з’являються ідеї, які люди хотіли б реалізувати. Тобто це такий проєкт по роботі з молодими художниками. Ми думали як нам це все оформити, додати системності, щоб люди теж бачили від нас фідбек, і от придумали такий формат. На початку «Кімната» працювала конвеєрним чином: ми щотри тижні змінювали експозицію, у нас був супер мінімальний бюджет, ми давали гроші на фотографа на відкритті, друкували поліграфію, а вже весь продакшн художники робили своїми силами. Художники надсилали заявки, ми проводити мінімально критичний відбір і у форматі черги робили виставки. У такому режимі ми пропрацювали рік і це було досить складно, попри те, що простір маленький, роботи було багато. Зараз ми відкриваємо виставки з більшим інтервалом і вже немає такої системності.

Виставка Анни Мананкіної "Come wander with me" у межах проєкту «Кімната»
Виставка Анни Мананкіної “Come wander with me” у межах проєкту «Кімната»

 

Про резиденції

Усього галерея провела три резиденції. Перший досвід резиденції у нас був y кінці листопада — на початку грудня 2015 року з Алісою Олєвою — художницею, яка живе і працює у Лондоні. У мистецькій практиці вона використовує методи партисипативного мистецтва, перформансу, психогеографічних і аудіопрогулянок. Ми запросили її адресно, вона приїхала в Дніпро на два тижні і працювала з місцевим контекстом та місцевою спільнотою (проводила воркшопи та вчила людей інакше дивитися та слухати місто). Як наслідок резиденції, вона реалізувала проєкт «Карта білих плям Дніпропетровська». З Алісою був дуже цікавий досвід, минулого року ми запросили її курувати напрям дослідницьких практик у межах Програми резиденцій галереї Артсвіт, які ми реалізували за підтримки УКФ.

Інший цікавий досвід резиденції був у 2016 році, коли ми запросили Давида Чичкана. Він працював із темою Першої світової війни та анархістським рухом на території Дніпропетровського регіону.

Після 2016 було кілька пауз і от у 2019 році ми отримали грант від УКФ на резиденцію, що поділялася на три напрями: перформативне мистецтво, дослідницькі практики, візуальне мистецтво. У 2020 році ми плануємо продовжити Програму резиденцій. Але вона стане можливою, якщо нас знову підтримає УКФ. Наразі ми, як і багато інших культурних ініціатив, чекаємо на результати цьогорічного конкурсу. Якщо ми отримаємо фінансування, то цього року на резиденції будемо запрошувати кураторів, художників візуального напряму та перформерів.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: