Підтримати

Галерея Артсвіт: «Наша місія — переосмислення та актуалізація Дніпра»

exc-5eb3f94c3a07ce3a11ad7b7e
exc-5eb3f94c3a07ce3a11ad7b7e

Галерея Артсвіт у Дніпрі є одним із небагатьох майданчиків у місті, що займається репрезентацією сучасного мистецтва. Допоки ведеться будівництво Центру сучасної культури, галерея розташовується в окремому приміщенні, проте після завершення будівельних робіт Артсвіт приєднається до низки культурних ініціатив в одному місці. Крім галереї, у Центрі також працюватимуть активісти від культури, громадська організація «Культура Медіальна» (ініціатори створення), а також декілька європейських культурних і дипломатичних організацій, серед яких, наприклад, французький культурний центр Альянс Франсез.

Аміна Ахмед відвідала галерею в березні 2020 року під час експонування виставки Олега Голосія, що була створена у межах співпраці з галереєю The Naked Room. Про місію, колекцію, резиденції та проєкти читайте у розмові з Іриною Полікарчук, директоркою галереї Артсвіт.

Ірина Полікарчук, директорка галереї Артсвіт
Ірина Полікарчук, директорка галереї Артсвіт

Про галерею

Артсвіт відкрився у 2013 році на основі приватної колекції українського мистецтва. Спочатку планувалася галерея, що мала б демонструвати роботи художників, продавати їхні твори і власне функціонувати так, як і інші галереї. Завдання були досить амбітними: зробити щось корисне для міста і майбутніх поколінь, а також створити майданчик міжнародного рівня для розвитку українських художників.

Коли люди почали активно цікавитися галереєю, у них з’явилася потреба не тільки подивитися виставку, а й отримати ще якийсь культурний продукт. Протягом кількох перших місяців галерея продовжувала розвиватися, трансформуватися, з’явилися перші освітні програми, кінопокази. Згодом наша робота переросла в новий формат і стала схожою на ту, що пропонує артцентр — це стосується виставкової політики, освітньої програми і формування власної колекції, що досі поповнюється. У 2015 році галерея взяла курс на сучасне, актуальне, соціально-критичне мистецтво, ми почали більше працювати з молодими авторами й зосередилися на контексті Дніпра — часто співпрацюємо з місцевими художниками, а коли когось запрошуємо на резиденцію, то пропонуємо досліджувати місто.

Про колекцію

На початку колекція поповнювалася доволі хаотично і була представлена переважно місцевими авторами. З часом вона почала збільшуватися, виходити за межі Дніпропетровського регіону та індустріальної тематики. Зараз зібрання систематизується, оцінюється, продовжує концептуалізуватися, ми запрошуємо до співпраці зовнішніх експертів і музейників, продовжуємо шукати фокуси, акценти та імена, яких не вистачає.

У колекції зібрано лише українське мистецтво, що представлено здебільшого живописом і графікою, є одиниці скульптури, але живопис і графіка поки переважають. Це відкрита колекція, час від часу ми використовуємо предмети із зібрання для власних виставок, даємо роботи колегам та дружнім нам інституціям і в такий спосіб займаємося її популяризацією. Кілька проєктів ми реалізували у межах галереї Артсвіт, зокрема намагалися переосмислити графіку радянського періоду з колекції. Один із таких проєктів — виставка «Колекція. Перший крок», 2015 року, також ми видали книжку про графіку «Художня географія».

Про місію

Наша місія — переосмислення та актуалізація Дніпра на культурній мапі країни, створення якісного культурного продукту, просвітницька діяльність. Перед переїздом у культурний центр ми знову працюємо над концепцією галереї, адже розуміємо, що на новому місці має змінитися підхід до роботи та позиціювання інституції. Проте нам важливо працювати з контекстом міста Дніпра: досліджувати місцеву культурну спадщину, актуалізувати імена, об’єкти, пам’ятки, підтримувати місцевих авторів. Нам дуже допомагає політика децентралізації — зацікавленість серед дослідників, художників, мистецтвознавців, журналістів значно виросла за останні кілька років. Переважно ми працюємо з молодими художниками, але це не правило, у нас є кілька дослідницьких проєктів з авторами старшого покоління, наприклад, наш проєкт «Дніпропетровська школа фотографії» 2015 року; персональна виставка Марка Мілова, який належить до цієї когорти фотохудожників; фотопроєкт, присвячений Олександру Ковальчуку — фотографові та режисерові середини 20 століття.

Про команду

У команді, включно з охоронцем, зараз 6 осіб. Загалом це люди, які покривають різні напрями, наприклад, менеджмент проєктів, менеджування грантів та заповнення підзвітності, ведення комунікацій тощо. Також є дві людини, які працюють безпосередньо із колекцією — займаються її поповненням, вивченням та аналізом. До нещодавна з нами працювала Віта Попова, яка була кураторкою галереї, а зараз вона координуватиме кілька виставок і один освітній проєкт (наразі Ірина Полікарчук є водночас і директоркою, і кураторкою галереї — прим. ред.). Зараз у команді працюють: Вікторія Нікітіна та Ольга Бичеховська, які займаються колекцією, Ольга Самойленко відповідає за PR та SMM, Ірина Харламова — проєктна та грантова менеджерка, Богдан Сомов — технічний супровід.

У 2015 році, коли в нас відбувалися перші трансформації, ми мали досвід постійної співпраці з кураторами Льолею Гольдштейн та Марією Хрущак, ми пропрацювали понад пів року, реалізували кілька проєктів, видали книжку про Дніпропетровську школу фотографії (але спочатку відкрили виставку), показали в Дніпрі роботи художниці Kinder Album, зробили масштабну виставку «Дніпро. Трансформація». Але такий формат співпраці себе не зовсім виправдав, тому що, кураторки територіально були в Києві, а команда — в Дніпрі, і з часом комунікація почала погано ладитися, врешті ми припинили співпрацю. Потім був період активного налагодження професійних зв’язків, зокрема з київською спільною, що дало досить важливий поштовх для змін у галереї Артсвіт, передусім змін у підходах, від традиційних до більш сучасних. Після припинення співпраці з попередніми кураторами, курувати галерею допомагав дніпровський художник Нікіта Шаленний, з часом він теж відійшов від роботи, й ми залишилися з Вітою Поповою вдвох як інституційні кураторки. Нарешті стали більш впевненими у власних силах і в тому, що можемо нести відповідальність за цілу інституцію, до того ж уже досить помітну. Часто до створення проєктів ми запрошуємо й незалежних кураторів. Як показує практика останніх років, усі з нами охоче співпрацюють, і це дуже тішить. Багато проєктів потім дають гарні результати, зокрема проєкт «Кіптява», який ми робили з кураторкою Ксенією Малих і художниками Андрієм Рачинським та Даніїлом Ревковським, ми возили його в Хмельницький, презентували в артцентрі MASLO, а у вересні 2019 року, у межах співпраці з Українським інститутом, ми показували цей проєкт у Мадриді, на фестивалі сучасного мистецтва Hybrid Festival. І таких прикладів вдалої співпраці досить багато.

Про проєкти

У галереї напрацьований освітній напрям: для дорослих регулярно проводяться лекції (одна з улюблених лекторок Олена Годенко-Наконечна), презентації, раніше працював кіноклуб; а для дітей розроблено загальноосвітню інклюзивну програму з мистецтва «Артсвіт дітям», останні роки вона підтримується місцевою грантовою програмою «Культурна столиця». Останні два роки у межах цього проєкту ми співпрацюємо з волонтерськими організаціями, які працюють із вимушеними переселенцями, дітьми військових на Сході України.

Серед аудиторії у нас багато відвідувачів літнього віку, тож ми давно плануємо запровадити якісь програми, що будуть цікаві і їм.

Артсвіт часто співпрацює із різними інституція, це можуть бути і виставкові проєкти, й обміни з дружніми галереями. Наприклад, у нас є неодноразовий досвід співпраці з артцентром MASLO в Хмельницькому, спочатку вони в нас презентували свій проєкт — у них була резиденція для фотографів, яку курував Олександр Михед, потім ми показали цей проєкт тут. У такому схожому форматі ми також співпрацювали з Муніципальною галереєю в Харкові, фестивалем Non Stop Media. Власне, виставка Олега Голосія — результат співпраці з галереєю The Naked Room. Тож варіації партнерських взаємин можуть бути дуже різними. Також є проєкти, які ми ініціюємо: запрошуємо художника або куратора, які спеціально для галереї розробляють проєкт.

Виставка Олега Голосія в межах співпраці з київською галереєю The Naked Room
Виставка Олега Голосія в межах співпраці з київською галереєю The Naked Room

У день п’ятиріччя галереї ми започаткували проєкт «Кімната», ініційований Вітою Поповою. Навколо галереї почала формуватися творча спільнота, що активно відвідує виставки, лекції, спілкується, у наслідок чого з’являються ідеї, які люди хотіли б реалізувати. Тобто це такий проєкт по роботі з молодими художниками. Ми думали як нам це все оформити, додати системності, щоб люди теж бачили від нас фідбек, і от придумали такий формат. На початку «Кімната» працювала конвеєрним чином: ми щотри тижні змінювали експозицію, у нас був супер мінімальний бюджет, ми давали гроші на фотографа на відкритті, друкували поліграфію, а вже весь продакшн художники робили своїми силами. Художники надсилали заявки, ми проводити мінімально критичний відбір і у форматі черги робили виставки. У такому режимі ми пропрацювали рік і це було досить складно, попри те, що простір маленький, роботи було багато. Зараз ми відкриваємо виставки з більшим інтервалом і вже немає такої системності.

Виставка Анни Мананкіної "Come wander with me" у межах проєкту «Кімната»
Виставка Анни Мананкіної “Come wander with me” у межах проєкту «Кімната»

Про резиденції

Усього галерея провела три резиденції. Перший досвід резиденції у нас був y кінці листопада — на початку грудня 2015 року з Алісою Олєвою — художницею, яка живе і працює у Лондоні. У мистецькій практиці вона використовує методи партисипативного мистецтва, перформансу, психогеографічних і аудіопрогулянок. Ми запросили її адресно, вона приїхала в Дніпро на два тижні і працювала з місцевим контекстом та місцевою спільнотою (проводила воркшопи та вчила людей інакше дивитися та слухати місто). Як наслідок резиденції, вона реалізувала проєкт «Карта білих плям Дніпропетровська». З Алісою був дуже цікавий досвід, минулого року ми запросили її курувати напрям дослідницьких практик у межах Програми резиденцій галереї Артсвіт, які ми реалізували за підтримки УКФ.

Інший цікавий досвід резиденції був у 2016 році, коли ми запросили Давида Чичкана. Він працював із темою Першої світової війни та анархістським рухом на території Дніпропетровського регіону.

Після 2016 було кілька пауз і от у 2019 році ми отримали грант від УКФ на резиденцію, що поділялася на три напрями: перформативне мистецтво, дослідницькі практики, візуальне мистецтво. У 2020 році ми плануємо продовжити Програму резиденцій. Але вона стане можливою, якщо нас знову підтримає УКФ. Наразі ми, як і багато інших культурних ініціатив, чекаємо на результати цьогорічного конкурсу. Якщо ми отримаємо фінансування, то цього року на резиденції будемо запрошувати кураторів, художників візуального напряму та перформерів.

Текст: Аміна Ахмед

Фото: Поліна Полікарпова

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: