29 серпня в Looozer gallery (Instagram та Facebook) в Одесі пройшла архітектурна виставка групи МНПЛ (Tumblr, Instagram та Facebook) під назвою Order Error. Головною темою події стала серія утопічних архітектурних об’єктів, нерозривно пов’язаних з феноменами і артефактами місцевого архітектурного середовища. У процесі дослідження стихійно сформованої архітектури багато явищ були об’єднані в системні, а частина з них стала основою для майбутніх робіт групи МНПЛ.

Раніше ми писали для вас про МНПЛ — архітектурно-художню групу, засновану в 2009 році в Одесі. Її учасники працюють в одній майстерні з 2010 року. Сьогодні в основних спільних проєктах групи бере участь 6 архітекторів, визуалізатор і графічний дизайнер. В окремих проєктах кількість учасників може варіюватися.

МНПЛ про виставку

Вигляд міста сьогодні складається з безлічі колізій і проблем, нашарованих одне на одного. Після багатьох десятиліть типового будівництва і диктату держави як єдиного замовника суспільство увійшло в період свободи дикого капіталу, підприємництва та самовираження. Вакуум заповнив хаос. Економічна і культурна обмеженість як попиту, так і пропозиції на будівельному ринку. Амнезія історичної пам’яті і пост-колоніальний синдром. Кітч, орієнтація на симулякр, що наслідує великим західним сучасним і класичним стилям, ностальгія за естетикою архаїки. Бернард Рудофскі позначив подібне аплікативне копіювання ідеалу, прагнення до розкоші і багатства в будівництві як polite architecture. Сором’язливе, зневажливе ставлення до радянської спадщини тільки підсилює тягу до «вічного стилю». Але, незважаючи на зміну зовнішніх якостей, ментальна матриця, як правило, залишається незмінною. Виниклий дисонанс призводить до абсурду, в якому місто обростає новими засобами і матеріалами за старими лекалами.

«Правовий нігілізм» — ще один фактор, що фундаментально вплинув на фасад міста. Порушення норм і правил в архітектурі стало вигідно всім сторонам процесу, їх недотримання стало стійкою закономірністю, що виникає навіть без гострої необхідності. І найчастіше проблема може вирішуватися не заборонами, а адаптацією правил. Чи можна надати осмислений вигляд потворним балконам, утеплителям, прибудовам і муралам? Чи варто вилучати хаотичні непорозуміння і стерилізувати фасади, позбавляючи їх разом з неприпустимим одночасно і унікальності? Чи доцільно індивідуальне замінювати уніфікацією? Наскільки те чи інше рішення відповідає генію локусу? Роздуми над цими питаннями підштовхує до розвитку і впорядкування сформованого хаосу замість його заперечення і ігнорування.

Інша поширена особливість — fake architecture — показовий маркер поточного становища, наслідок обмеженого розуміння правил і контекстів як архітекторами, так і аматорами. З іншого боку, фейк створив небувалу різноманітність форм і образів. Можливо, найбільш ідеальне втілення ідея бутафорної імітації знаходить в образі фальш-фасаду, що контрастує з об’ємом контейнера. Феномен потьомкінських сіл може знову проявлятися, але в інших сенсах: як доступний, соціальний, утилітарний варіант. Корбюзіанська машина для житла може реалізуватися не тільки в модерній естетиці.

Також застосування фейка можна знайти в реновації фасадів «хрущовок», радянських типових п’ятиповерхових панельних будинків. Повертаючи на фасад декор і орнамент, руйнуючи типізацію, будова тепер протиставляє свою архітектуру «чесному шву» Хрущова і скоює злочин проти пурістскої етики Лооса. Фасад дробиться на частини, ілюзорно зменшуючи свій масштаб, що надає йому більш гуманний вид. Таким чином, порушуються радянські та модерністські принципи, що породили цю архітектуру. Якщо в об’єктах з утеплителями, муралами та балконами застосовується індивідуальний підхід до модулів, то прибудови і фасади «хрущовок» передбачають колективні дії співвласників будинку.

Кожен об’єкт має структурну форму, яка складається з рівних за базовими властивостями модулів. Вони розроблялися учасниками групи самостійно за попередньо заданими параметрами, об’єднуючись згодом в єдине утворення з автономних частин. Модулі взаємодіють між собою, поєднуючись, резонуючи і контрастуючи. Такого роду style wars в буквальному сенсі повторює аналогію з реальністю. Нагромадження прибудов, «балконізація» і утеплення фасадів багатоповерхових будинків зазвичай відбувається хаотично, безконтрольно, в приватному порядку і в розриві з «інтер’єром міста». Не виходячи за рамки природи таких явищ, в об’єктах вирішуються завдання якості і зв’язку, мови і системи, що виводить їх з області простої візуальної імітації досліджуваного на рівень більш складних взаємодій. Індивідуальне, що вийшло за межі приватного простору, вже змушене співіснувати одне з одним.

В якості архітектурного коду в проєкті використані елементи вернакулярної і безіменної архітектури. Це як тимчасові і випадково виниклі об’єкти, так і усталені архетипи і закономірності. Самі факти міського ландшафту не тільки дають безліч нових оригінальних образів, але і є безпосереднім відображенням культурного, економічного і політичного стану суспільства. Помістивши їх в поле професійного архітектурного діалогу, досягається переосмислення їх значимості і виведення з існуючого маргінального стану. Замість моралізації над неприпустимим розкривається його потенціал. Ніби підібрані, елементи і прийоми в процесі фільтрації і перетворення стають більш виразними і реалізують свої можливості. Так званий double trouble підхід ускладнює «проблему» об’єкта. Так формується більш природна і натуральна місцева мова.

Створений код найбільш лаконічно і ясно виражається в базовому мета-елементі архітектурного ордера — колоні. Головний несучий символ, що давно досяг своїх конструктивних меж, тут змінює свою сутність. Вона вивернута навиворіт, а колона більше не є знаком стабільного канону, характеризуючи собою новий динамічний тип безладу — disorder. Контрасту сенсів надає використання в модулях класичної колони і її трансформацій. У грі з каноном чіткіше вирізняються зрушення і відхилення від нього.

У Order Error немає завершеності, нових догм і встановленого порядку. Це певний ракурс, що відкриває вхід в область хаосу і постійних змін, і методи їх переосмислення. Замість конкретних рішень проєкт пропонує дискусію і розвиток в постійному пошуку.

Усі фото надані групою МНПЛ