Настя Калита, головна редакторка

Я раджу піти на програму «На пошану Террі Ґілліама». До неї обов’язково переглянути найкращий, на мою думку, фільм режисера, який чомусь не включили в програму кінофестивалю — «Країна припливів».

«Країна припливів» — це фантастичний фільм жахів 2005 року, написаний та зрежисований Ґілліамом, який надихався одноіменним романом Мітча Калліна. Історія розказує про дівчинку, тато якої грає в панк-гурті, а вечорами вживає наркотики. На початку фільму стає відомо, що мама дівчинка померла, тому батько відвозить її у свій будинок на пшеничних полях. Щоб трохи забутися та відійти від проблем реального світу, Джеліза-Роуз починає багато фантазувати і створює власний світ пригод.

Світлана Лібет, старша редакторка

«Стоп земля» — дебютний повнометражний фільм режисерки Катерини Горностай. Він отримав нагороду «Кришталевий ведмідь» конкурсу Generation 14plus Берлінського МКФ (2021). І я розумію чому: новаторський, експериментальний та поетичний, він розповідає про життя 11-класників через детальне дослідження історії кожного з героїв. Чому вони вчинили так чи інакше? Як це вплинуло на їхнє життя? Чи було це перше кохання, про яке так багато говорять, чи лише збіг обставин? 

«Цей дощ ніколи не скінчиться» — документальний фільм режисерки Аліни Горлової, який я вперше побачила в програмі Docudays UA цьогоріч. Фільм затягує і своїм монтажем, й історією. Головний герой, Андрій Сулейман, проходить шлях від Сирії до України, від однієї війни до іншої. Те, що він бачить дорогою, як допомагає іншим та справляється зі собою, наштовхує на думки про те, як нам жити у післявоєнному стані, якщо він взагалі настане.

Аміна Ахмед, редакторка

Я як фанатка «Основного інстинкту», напевно, найбільше чекаю на повернення Паула Вергувена після п’ятирічної перерви. До речі, останній фільм «Вона» з Ізабель Юппер я також вперше побачила на ОМКФ. 

Цьогоріч пресрелізи обіцяють драму «Спокуса Бенедетта» про взаємини двох жінок і церкву: події у стрічці відбуваються в 15 столітті, коли вирує чума, тоді в монастирі у тосканській Пеші з‘являється молода послушниця, здатна творити чудеса з молодих років, а її поява докорінно змінює життя нового оточення. 

Уляна Калуш, молодша редакторка

Фільм-закриття «Малюк» — данина світовому кінематографу, стрічка, яку обов’язково варто переглянути. Класика, яку часто ми можемо недооцінювати. В одному зі своїх інтерв’ю критик Антон Долін сказав, що фільми Чарлі Чапліна мають унікальну здібність викликати однакову емоцію як в нього, так і малого сина.

Чаплін був не просто актором, а також режисером, продюсером, сценаристом і композитором. Не дивно, що у 1972 році він отримав «Оскара» за «неоціненний вплив, який він справив на кінофільми як вид мистецтва ХХ століття».

Саша Закревська, артдиректорка

Попередня робота режисера картини «Плем’я» справила на мене велике враження. На сьогодні для мене це один з найкращих сучасних прикладів українського кіно, який я охоче раджу подивитись своїм друзям з-за кордону. 

Історія короткометражного фільму «Марія» відбувається у моєму рідному Києві. Тема української столиці завжди викликала природню цікавість — як інщі митці бачать місто через призму свого медіа.

Короткометражний фільм «Марія» розповідає про життя дівчини-підлітка, яка стикається зі складними обставинами, сексуальним насильством та ізоляцією після смерті матері. Автор картини — Владлен Одуденко, режисер та художник-постановник, член Європейської кіноакадемії та Національної спілки Художників України.