Unseen Amsterdam — це міжнародний фестиваль, присвячена фотографії, який цього року проходить в Амстердамі з 20 по 22 вересня. Орієнтуючись на те, що є новим на міжнародній арт-сцені, Unseen відкриває та презентує художні твори молодих митців та допомагає їм розвивати свою практику.На груповій виставці Woven Matters, яка відкрилась у межах програми Unseen Amsterdam, свої роботи експонувала фотографиня Олена Субач. У виставці куратори досліджують використання текстилю у фотографії. Виставка вивчає взаємозв’язок між матеріалами, такими як нитка і тканина, та двомірністю фотографічного середовища. Завдяки використанню цих матеріалів твори вплітаються у спільні теми сім’ї та ідентичності — творення та надбудова наративів культурної самобутності та спадщини.

Олена Субач про серію «Бабусі на краю неба»:

«Бабусі мають свою субкультуру, свою особливу моду, свої уявлення про те, як ви повинні виглядати. В основному це означає, що потрібно одягатися, щоб інші люди не судили вас. Одяг — це ритуал. Наприклад, у мене є яскраві спогади святкування Великодня. Це дуже велике релігійне свято в Україні. У цю неділю більшість людей їдуть на міське кладовище, щоб відвідати могили родичів, і звичайно, всі намагаються красиво одягнутися з нагоди свята. Люди готуються до цього дня заздалегідь і часто носять абсолютно нове взуття, адже свято зазвичай припадає на перші теплі дні після зими. Жінки з гордістю ходять у підборах, але дуже швидко, ще по дорозі на кладовище, нове взуття натирає ноги і всі повертаються додому з закривавленими підборами. Все місто — жертви моди та дрес-кодів — об’єднане загальною проблемою великодніх стигматів».