Автор скульптури, що стала символом соціального клубу Exodus, чорногорський художник російського походження Матвій Крилов — учасник проекту «Exodus. Бірючий 019. Чорногорія». Він створив лаконічний, майже дизайнерський образ риби з ногами, що поєднав іконографію Христа з теорією еволюції Дарвіна, у рамках авторського проекту-дослідження «Планета Вода».

Матвій Крилов пише: «Перші розумні морські істоти вийшли на суходіл, себто на пляжі. Там з’явилися «наші» ноги, а той самий риб’ячий хвіст став хребтом. Пізніше ми визначили кордони власного світу й назвали нашу планету Земля. Сьогодні ми повертаємося до моря вже зовсім з іншою метою. Ми роздягаємося, відкидаємо усе наносне, еволюційне, знімаємо одяг і ті самі капці й сандалі, аби зануритися назад, у себе, у природу.

Усе, що нам потрібно — це вода. Той єдиний раз, коли вода перестала бути головною для людини, пов’язаний із Середньовіччам і розквітом мореплавства. Тоді мандрівники вигуками: «Земля!» чітко закріпили нову першопочаткову цінність для нашого виду, відсунувши воду на другий план. Відтоді ми так і продовжуємо прагнути геть від води, до нових горизонтів та берегів, які не скінчаться ніколи — хай навіть за ними доведеться летіти на інші планети. Сучасне суспільство, буквально одержиме знищенням планети, очевидячки готує собі «запасний варіант».

Проте космічні корпорації, які розпалюють ескапістські настрої проекціями Третьої світової війни, пояснюють вибір тієї чи іншої планети саме наявністю на ній води. Тої самої води, котру ми нещадно забруднюємо, запевняючи себе, що цю планету вже не врятувати. Мандруючи іншими світами, ми й у майбутньому навіюватимемо собі, що вода — велика космічна рідкість, а наша Земля, як не іронічно, — унікальний водний світ.

Під час мандрів космосом, згідно Ніла Деграсса Тайсона, у людини неодмінно виникне нова релігія, «Єдина Церква». Можна припустити, що, як і у ранньому християнстві, її символом стане риба, схематичне зображення якої здавна монограмою пов’язувало себе с Ісусом Христом. Попри те, що через кілька століть після розп’яття Христа символом християнства став звичний нам хрест, обрядом вступу до віри однаково залишилося занурення у воду. Тому і Святе письмо зберегло згадку риби, води й головної функції останньої — «очищення». (…) Людина народжується з водою та, взаємодіючи з нею, проходить усі стадії, від оновлення до безсмертя. Вода є світлом, без якого не зрозуміти, що є земля, а що — темрява. У перші дев’ять місяців життя вода взагалі замінила людині повітря. І, скільки б ми від неї не намагалися піти, усе далі від кромки прибою, ми стаємо ближче до неї, ми опинимося в ній і, в решті решт, у неї ж повернемося».

Матвій Крилов — художник-активіст, організатор «Маяковських читань» біля пам’ятника поету-футуристу Володимиру Маяковському у Москві. Народився в російському місті Гай Оренбургської області. У 13 років вступив до ліворадикальної організації, нині забороненої в РФ за опозиційну діяльність. У 2004 році зайнявся політичною пропагандою. Після закінчення художньої школи відмовився від академічного мистецтва на користь акцій прямої дії та самвидаву. У 18 років вперше був притягнутий до кримінальної відповідальності за сфабрикованим звинуваченням про «участь в діяльності екстремістської організації». Коли перебував під контролем пенітенціарної служби, пішов працювати на телебачення («Телекомпания ВиД»). У 2010 році був заарештований на 2 місяці в’язниці: склянку води, яку художник кинув в обличчя прокурора, потрактували як замах на вбивство. Звільнившись, продовжив займатися журналістикою та арт-активізмом. У 2015 році закінчив Інститут сучасного мистецтва та ініціював створення некомерційного простору для молодих митців — Центр «Червоний». З 2016-го живе та працює в Чорногорії, називає себе «естетичним емігрантом».