Виставкою-презентацією в Краєзнавчому Музеї міста Морін (Morin, Чорногорія) завершилася тритижнева міжнародна мистецька резиденція «Ісход. Бірючий 019. Чорногорія», ініційована соціальним клубом Exodus та Міжнародним симпозіумом сучасного мистецтва BIRUCHIY.

З 17 червня по 7 липня майстри та теоретики мистецтва з України, Чорногорії, Франції, Росії та Чехії працювали над темою «Ісходу» — біблійного символу переходу людей крізь випробування до більш гідного та гармонійного існування. 

«Резиденція стала для її учасників певним досвідом персонального exodus, виходу зі звичних стратегій, погляду збоку на власні практики. Крім щоденної мистецької роботи в нас були лекції, артіст-токи, неформальні вечірні дискусії та розмови. Ми об’їздили всю Чорногорію від кордонів з Албанією, Боснією відвідали хорватьський Дубровник, старовинні монастирі, горні озера. Розкіш природи Чорногорії запліднювалася для нас драматичністю історії цього краю, специфічністю народних звичаїв та модерного мистецтва. Важливою була можливість спілкування на рівних між світової слави метрами та молодими митцями різних країн та шкіл. В результаті маємо проект, в котрому кожний з учасників та учасниць трошки змінився — як особисто, так і в тематиці, манері, розумінні свого мистецтва», – говорить куратор Костянтин Дорошенко (Київ, Україна) ­— український арт-критик, публіцист, куратор виставок і культурних проектів в Україні, США, Китаї та Киргизстані. 

Влада Ралко (Київ) створила нову серію живопису «Моя робота мене робить», розмірковуючи про час людського життя, що спливає у примітивній важкій праці та вимірюється нею — «Після відвідування кількох музейних відділів у чорногорських церквах і крихітного приватного музею зі знаряддями простої селянської праці численні побачені релікварії у формі рук, ніг, погрудь або сердець, а також молоти, ножі, гаки та сокири поєдналися для мене в єдину картину. Праця художника стоїть осторонь усіх інших видів праці, які забезпечують функціональні потреби людини. Вона неясна та невизначена та своєю наявністю закликає зректися маніхейского погляду на світ та залишити нарешті замкнене коло дуалістичного доктринерства».

Володимир Будніков (Київ) залучив практику багатоваріантних планувань і водночас, так би мовити, зобразив її в серії «Варіанти Виходу». Exodus став прямою метафорою праці художника в обставинах, які виступають певним Іншим у відношенні до звичного простору майстерні — «Власне, поняття виходу містить у собі початкову впевненість в необхідності дії, перевірку провадженням діла та затвердження першого знання на новому ґрунті. Кінцева фаза руху обґрунтовує початок, виміри наміру та цілі поєднуються в перебігу справи. Набуття нового досвіду оприявнює в усій інакшості розуміння того, що начебто було знаним до того». 

За допомогою знайдених неподалік локації резиденції Stone Bridge Eco Resort металевих артефактів та метеликів APL315 (Одеса) створив об’єкти, що змушують розмірковувати над тим, що лишає по собі людство, як археологічну пам’ять, про тендітність та швидкоплинність природної краси.

Роман Михайлов (Київ) експонував свої роботи на окремій локації – занедбаному баскетбольному майданчику неподалік музею, представивши на розсуд відвідувачей серію з лаконічними назвами ідентифікуючими місцевий контекст та реалії існування: «Полако», «Може», «Мічо», «Воїн», «В Морі». Розвиваючи власну техніку зпримітивізованого брутального живопису, він відкрив новий для себе символічний образ — людини, що пливе, маючи ціль.

Віталій Кравець (Київ) та Каріна Пустовалова (Київ) почали роботу над проектом дослідження впливу психічних станів людини на процес створення мистецьких праць ‘WhoWhoWho’. Теорії «кращої версії себе», неврози перевтілення та конструювання ідентичності, інтимні рольові ігри — проект торкається танку сучасної людини навколо власної особистості.

Павла Нікітіна (Pavla Nikitina) та Йіржи Пец (Jiří Pec) з Брно (Чехія) створили скульптурний 3D репортаж «Було», залучивши в якості моделей учасників проекту та головний символ соціального клубу Exodus – скульптуру, створену митцем із Чорногорії Матвієм Криловим (Херцег Нові, Чорногорія). Цементна риба з ногами, чия лаконічність перетворює об’єкт на емблему, символізує потребу повернення до води, себто – до психологічно та соціально врівноваженого стану людської взаємодії, до екологічної системи суспільства.

«Ключове місце в ідеології соціального клубу Exodus — відкритого неформального співтовариства людей, створеного для сприяння розвитку мережевої децентралізованої системи взаємодопомоги та творчої кооперації в основі якої здоровий глузд і сучасні технології — займає чистота відносин у суспільстві. Ми, за допомогою підтримки перш за все мистецьких проектів, хочемо показати важливість відповідальних дій кожного з нас, чемного виконання своїх обов’язків, що приведе суспільство до більш гідного стану — коментує ідеолог соціального клубу Exodus, кандидат соціологічних наук Андрій Любалін (Херцег Нові, Чорногорія) — Саме через такі тонкі матерії як мистецтво, сучасне мистецтво, ми можемо показати варіанти персональних та суспільних виходів з існуючої світової економічної кризи». 

Сергій Братков (Харків-Москва) прийняв участь в резиденції як учасник та лектор. Він іронічно обігрує образи хворобливої гонитви людства за ситістю й комфортом, що виснажує планету, та девальвацію національних культур, ремесел, традицій в заграванні з тотальним свербіжем поверхневого туристичного споживацтва — «Результат стався фізично: художники знайшли тимчасовий притулок на березі Адріатичного моря в Чорногорії. Це сталося під прапорами соціального клубу Exodus. Все це майже біблійна історія наяву, від якої перехоплює подих». 

З лекцією про індивідуальність та індивідуацію перед учасниками резиденції виступив Олег Кулик (Київ-Москва), що спеціально прилетів на презентацію виставки.

Микита Кравцов та Камій Саньє (Camille Sagnes) з Парижу (Франція) зробили панно з елементами живопису, колажу та текстилю «Ісход (Вторгнення)» напряму звертаючись до біблійного сюжету прояву вищої небесної сили, що дала Мойсею спроможність керувати природною стихією. Важкою військовою технікою на дні моря, що розвернулося перед утікачами з Єгипту, митці нагадують: кожний ісход, кожна міграція в історії людства тою чи іншою мірою обертається інвазією, вторгненням в території, побут, звичне життя інших народів.

Зоран Тодорович (Zoran Todorovich, Белград, Сербія) не брав особистої участі в резиденції, проте надав для майбутніх виставок проекту в Чорногорії та Україні об’єкт зі свого контраверсійного проекту «Теплота», що демонструвався в павільйоні Сербії на 53-й Венеційській бієнале 2009 року. Килим з людського волосся, як символ контролю сучасного суспільства над людиною та її біоматеріалом, спонукав Костянтина Дорошенка та Романа Михайлова до перфомансу, документація котрого експонуватиметься в діалозі з роботою Тодоровича.

«Перш за все, назва «Exodus» вказує на біблійну історію – коли Мойсей виводив євреїв з нестійкої ситуації через Червоне море. Сьогодні, якщо думати про весь світ, ми знаходимося в стані, коли, в кінцевому рахунку, виникає необхідність подолання нинішньої соціально-економічної ситуації в глобальному масштабі. В цьому немає жодних сумнівів!», — говорить комісар проекту Петар Чукович (Petar Ćuković, Подгориця, Чорногорія) — чорногорський професор історії мистецтва, комісар Цетинської бієнале (1991, 1994), член міжнародного журі Премії ЮНЕСКО 4-ї Цетинської бієнале (2002), директор Національного музею Чорногорії (1995 – 2007), куратор національного павільйону Чорногорії на Венеційській бієнале (2001, 2005, 2011) та виставок в Австрії, Німеччині, Угорщині, Іспанії, Великій Британії, Чехії, Італії. — «З іншого боку, історія мистецтва, принаймні західного, навчає нас тому, що його розвиток постійно супроводжується подоланням традиції як певного стабільного соціального зв’язку і те, що ми вивчаємо сьогодні як історію стилів, воістину засноване на певному бунтівному змаганні, на трансгресії, остаточному повстанні проти встановлених соціально-економічних норм».

За програмою мистецької резиденції було організовано вичерпну екскурсійну програму по регіонах Чорногорії, культурних музеях та історичних локаціях, а також лекційну он-лайн програму, що мали змогу подивитись у соціальних мережах більше десяти тисяч осіб.

«Цей проект став відкриттям: нових вражень, ландшафту, ідеології, несхожих за ментальністю на українців людей, рефлексій та діалогів, — коментують організатори міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий» Геннадій Козуб та Олена Сперанська (Київ, Україна). — Мистецтво повинно об’єднувати, завжди. Різні думки та погляди повинні знаходити істину в комунікації та спільних діях заради найвищої мети – миру та злагоди, без війни та взаємобичування».

15 серпня 2019 р. в Національному Художньому Музеї в місті Цетинє відбудеться урочисте відкриття виставки проекту «Ісход. Бірючий 019. Чорногорія» («Exodus. Biruchiy 019. Montenegro»), що триватиме два тижні. В експозиції також приймуть участь роботи Влатки Вуйошевич (Vlatka Vujošević, Подгориця, Чорногорія), Мілки Делібашич (Milka Delibašić, Нікшич, Чорногорія), Єлени Томашевич (Jelena Tomašević, Подгориця, Чорногорія) та інших митців, що виявили бажання в ході резиденції заочно долучитися до проекту і зробити роботи на тему мистецького дослідження. 

На 12 жовтня заплановане відкриття виставки проекту в Музеї Історії міста Києва в Україні.

За результатами проекту міжнародної мистецької резиденції «Ісход. Бірючий 019. Чорногорія» («Exodus. Biruchiy 019. Montenegro») планується випуск однойменної книги – візуально-текстового дослідження українською, англійською та сербською мовами.