Асоціація Вундед-Ні звернулася до шотландської Художньої галереї та музею Келвінгроув, аби інституція повернула три артефакти, викрадені американськими солдатами під час різанини народу лакота у 1890 році. До організації входять нащадки тих, кому вдалося вижити під час зіткнення американців та індіанців на Вундед-Ні.

У 1892 році музей придбав чотири предмети: захисний талісман, пару мокасин, дитячий капелюшок, намисто з оленячого копита, взяте у воїна лакота, і сорочку для танцю. У 1998 році інституція репатріювала захисний талісман завдяки ініціативі нині покійної активістки Марселло ЛеБо, яка входила до Асоціації Вундед-Ні. Минулого року за кілька місяців до своєї смерті ЛеБо вдалося домовитись про повернення ще одного обʼєкта — сорочки для танців. Проте артефакт так і не передали організації. За словами виконувача обов’язків голови Асоціації Вундед-Ні Чарльза Нью Холі, «речі належать нашим дідусям і бабусям — їхній дух досі пов’язаний з ними, але люди бачать у них престиж і гроші. Це духовні предмети, які ніде не варто виставляти».

Організація сподівається, що решта предметів буде безпосередньо передана їм. Втім, коли справа доходить до репатріації індіанських предметів, що зберігаються в музеях за межами США, немає жодних юридичних зобов’язань, а це значно ускладнює процес. Наразі муніципалітет Глазго відновив роботу групи для розгляду запитів на репатріацію обʼєктів з колекцій міських музеїв.