Виставка Тіберії Сільваші «Роботи на папері
Коли: з 1 по 22 серпня
Де: The Naked Room, Київ
«Роботи на папері» народились із уваги художника до виробничого сміття: сторінок журналів, що ними він зазвичай витирає пензлі. Вкриті кількома шарами олійної фарби, ці папірці привабили Тіберія буквальною присутністю за живописом невидимого Іншого — знаків, слів, повідомлень. Невидиме — один з ключових елементів живопису для Тіберія. Він не так пише, як «вирощує» живопис: за монохромною поверхнею лишаються шари інших кольорів / текстур, які утворюють внутрішню структуру твору. Невидимі для глядача, але ключові для методу Тіберія, ці шари є свідками роботи художника, яку годі осягнути самим лише спогляданням твору.
Виставка «Тут був художник»
Коли: з 11 по 29 серпня
Де: Івано-Франківський краєзнавчий музей
Олег Парфьонов — більше відомий як Парфьон — музикант та художник, який народився 1954 року в Ленінграді, більшість життя жив та працював у Івано-Франківську, помер у Франківську в грудні 2014 року. Часто казав, що його дідусь був диригентом Берлінської опери. Парфьон припинив грати через відсутність інфраструктури та шукав (і знаходив) інші способи творчого самовираження — наприклад, через одяг чи малюнок. Більшість його художнього доробку — це грубі портрети. Очевидці кажуть, що Парфьон малював багато, намагаючись задешево продати свої роботи або обміняти на алкоголь. Ті самі очевидці стверджують, що мистецтво для Парфьона було «забавкою, способом провести час із задоволенням, епатувати публіку».
Роботи художника Парфьона зараз знаходяться у різних колекціях як в Івано-Франківську, так і по всій Україні. Збирачами його робіт та долученими до невеликої спільноти поціновувачів стали Ростислав Шпук, Тарас Прохасько, Альона Каравай, Нікіта Кадан, Юрій Іздрик, Олеся Саєнко, Оксана Бринська, Анатолій Звіжинський, Юрій Бакай та ін. Кожен із них має власну історію із художником, точку входу в спільноту підтримки та персональну оптику на його творчість. З огляду на це, є важливим подивитись на колективність феномену Парфьона та дати голос не тільки йому, а й решті, хто творив разом з ним своїми турботою, увагою та підтримкою у важливі чи небезпечні моменти.
Виставка-документ «Поліна Райко. Зникоме»
Коли: з 10 по 27 серпня
Де: «Український дім», Київ
Продставляємо документальний проєкт “Поліна Райко. Зникоме”, реакцію на руйнування будинку-музею художниці в Олешках, що сталося внаслідок підриву Каховської ГЕС російськими окупантами.
Поліна Райко – художниця, знакова представниця наївного мистецтва, чиї малюнки ставлять поряд з геніальними роботами Марії Примаченко і Катерини Білокур. Її будинок в Олешках, оздоблений настінними розписами, — справжній символ вразливості культури. За 20 років по смерті художниці, на жаль, не вдалося залучити достатніх ресурсів для консервації памʼятки.
Від початку повномасштабної війни, з 24 лютого 2022 року дім-музей опинився на території, тимчасово окупованій військами РФ. 6 червня 2023 року російські загарбники підірвали Каховську ГЕС, спричинивши затоплення прилеглих територій. Унікальні розписи Поліни Райко повінь знищила майже повністю
Коли: з 12 по 31 серпня
Де: Простір thesteinstudio, Лютеранська, 6, Київ
Головною темою проєкту «Гостинець» стала їжа, як форма пам‘яті, її роль та значення у житті людини. Тема їжі надзвичайно актуалізуються під час повномасштабного вторгнення – кожен з етапів її споживання, починаючи з вирощування, набуває додаткових сенсів. У виставці зібрані різні історії українських художників і художниць, пов’язані з традицією приготування та споживання їжі.
«Гостинець» стане першим проєктом у стінах самоорганізованого простору thesteinstudio після повномасштабного вторгнення. Раніше тут регулярно відбувались виставки та ярмарки з сучасного мистецтва.
Учасниці та учасники: Катя Лесів, Катерина Алійник, Лада Вербіна, Євген Коршунов, Ольга Штейн, Інга Леві, Діана Халілова, Тамара Турлюн.
Виставка Каті Бучацької «Ти побачиш це світло у найсонячніший день»
Коли: з 20 липня по 2 вересня
Де: Bořivojova 85, 130 00 Praha 3-Žižkov, Czechia
Картина “Тайна вечеря” у народному стилі анонімного художника висіла у сільському будинку на південному заході України, де Катя Бучацька перебувала 24 лютого 2022 року. Зрада вже почалася, але розп’яття і воскресіння ще попереду, і все ще під сумнівом. У той момент все змінилося, хоча й залишилося тим самим. Світ інший, історія твориться, але десь в іншому місці.
У роботах Бучацької час нерідко руйнується саме так. Музей та його конвенції стають для неї корисним способом інсценізації колапсу, але художниця наполягає, що це відбувається постійно. Доісторичне — яке завжди принаймні частково винаходиться через його демонстрацію — стає місцем для репрезентації сьогодення. На цій виставці ювелірні прикраси художниці (показані як поховальні речі) вже не є чимось буденним через загострене усвідомлення смерті, бажання вдягнути все і одразу, бо це може бути останній шанс. Броня виготовлена зі свинцю як захист — можливо, символічно, а можливо — від радіації. Час руйнується між Чорнобильською катастрофою, що сталася за рік до народження Бучацької, і непевним майбутнім ЗАЕС, яка зараз перебуває на лінії фронту. Звісно, теперішнє містить у собі минуле, але коли воно затримується надто довго, так і не переходячи в наступну мить, то стає минулим, як і майбутнім, доти, доки триває ця затягнута мить.
Виставка Олі Михайлюк «#ніхто_не_острів»
Коли: з 18 серпня по 9 вересня
Де: Асортиментна кімната, Івано-Франківськ
#ніхто_не_острів — це фото й текстові відбитки/віддзеркалення персонального Криму художниці; це аудіовізуальні подорожі Маріуполем та Херсонщиною — тою частиною, що зараз в окупації; це композиція, відзнята вище і нижче за течією, що твориться зараз; це інтерв’ю, записані тиждень тому в Херсоні.
Проєкт #ніхто_не_острів розпочався у 2021 році на Херсонщині. Тоді він планувався як серія аудіовізуальних композицій про Крим — звук і відео, до яких записувалися в селищі Хорли, за 30 км навпроти яких півострів. Згодом проєкт виріс у дещо більше — у медитативне споглядання трави й зірок, моря і неба над українським степом. Так з’явилось шість композицій, одна з яких була відзнята на Північнокримському каналі, що бере води з Каховського водосховища.
Виставка Ігоря Гусєва «Високоточна любов або Третя світова»
Коли: з 11 серпня по 11 жовтня
Де: «Галерея Стійкості», Одеса
На виставці буде представлено роботи художника Ігоря Гусєва, в яких візії автора навколо теракту на Каховські ГЕС довершені баченням штучного інтелекту. В експозиції будуть і нові малюнки Гусєва зі щоденника “Третя світова війна”, які автор створює на обкладинках старих книг, змінюючи або домальовуючи деталі із використання мемів.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: