Аудіо-візуальний перформанс «Тиск. Досвід»
Коли: з 19 грудня по 19 січня
Де: дивіться за посиланням
З точки зору психоакустики – морально-емоційний стан людини залежить від звукових хвиль, і ними ж можна його корегувати. Якщо до звуків та музики додати ще візуальний супровід, то можна отримати не просто перфоманс, але й сеанс терапії за допомогою арту. Наша головна ціль показати, що мистецтво – це не щось абстрактне й другорядне, це не менш важливий компонент підтримання духу боротьби і оптимістичного настрою в соціумі.
«Тиск. Досвід» – це не просто концерт або вистава, це дійсно досвід, який людина переживе та запам’ятає. І який, як ми сподіваємось, зробить цей тривожний час трохи легшим та спокійнішим.
Коли: з 8 грудня по 22 січня
Дe: Avangarden gallery & wine bar, Київ
Виставка «Відбій тривоги» показує, як події докорінних змін, що відбуваются на руїнах мрій минулого, у болючих перетвореннях знаходять життєствердні прояви. Всупереч війні художні практики можуть протистояти агресії та бути рушійною силою в подаланні синдрому відкладенного життя. Серед художників – сестри Фельдман, Мітя Фєнєчкін і Саша Токарева.
Коли: з 11 грудня по 29 січня
Де: Львівський муніципальний мистецький центр
Учасниками резиденції стали семеро релокованих митців та мисткинь — з Харкова, Маріуполя, Краматорська, Лисичанська та Києва. Вони працюють у техніках документального мистецтва та відеоарту, скульптури, графіки, живопису, фотографії, перформансу та ленд-арту. Протягом трьох тижнів художники досліджували контексти міста, у якому вони опинилися через повномасштабне вторгнення росії в Україну.
Учасники резиденції та виставки:
Дар’я Молокоєдова. Краматорськ, Харків
Ілля Тодуркін. Маріуполь, Київ
Євген Коршунов. Бровари-Київ
Юрій Штайда та Вікторія Телетьєн (Specii). Харків
Катя Дрозд. Бахмут, Харків
Віталій Матухно. Лисичанськ
Куратор — Павло Ковач
Керівники резиденції — Ляна Мицько та Марта Слобода
Виставка «Мені наснились звірі»
Коли: з 25 листопада по 5 лютого
Де: галерея Лабіринт, Люблін
Ця виставка постала з роздумів про чарівний ліс, який раніше був для нас місцем прогулянок, умиротворення та спокою, а тепер повний загроз: замінована земля, місця вбивств, зґвалтувань та безпрецедентних колективних трагедій. Наш ліс став дрімучим, темним, повним страху. Але навіть у непроглядній темряві його мешканці — надзвичайні створіння — допомагають освітити шлях і побороти морок. Ці магічні істоти приходять у снах, живуть з нами вдома, тримають нас за руки, захищають на фронті, ховають загиблих. Силою цих створінь є гідність, вона розсіює страх, допомагає побороти травму; дозволяє пройти шлях через труднощі так мовби через казкову ініціацію. Звертаючись доконцепції казкового, ми не знецінює реальний біль та трагедію. Попри реальний жах війни, саме фантазійність та утопічність дозволяють мріяти про майбутнє, триматись за нього і апелювати до нього так, наче воно не абстрактне, а міцне мов бетонний фундамент.
Учасники та учасниці:
Катерина Бучацька
Дарина Гладун та Лесик Панасюк
Євген Голубєнцев
Дмитро “Орест” Козацький та Юлія Гонтарук
Анна Звягінцева
Інга Леві
Яна Кононова
Анастасія Пустоварова
Поль, Тоха та Цвях
Учасники та учасниці програми “Артсвіт дітям”
Оля Федорова
Богдан Шумилович та кіт Коржик
Групова виставка «Лише ахіллесова п’ята, що залишилася в живих»
Коли: з 12 січня по 4 лютого
Де: L’Atlas, galerie des mondes, 4 cour de l’Île Louviers, 75004 Париж
Виставка «Лише ахіллесова п’ята, що залишилася в живих»об’єднує п’ятьох художниць —Катерину Лисовенко, Люсі Іванову, Катерину Бучацьку, Ольгу Сабко та Катю Лібкінд. Проєкт присвячено найвидатнішому з усіх грецьких воїнів, легенда про якого говорить, що він був невразливим усім своїм тілом, крім п’яти, і заснована на назві недавньої картини Катерини Лисовенко. Художниці працюють у різноманітних медіа – від живопису та графіки до скульптури та відео. Деконструкція, зрушення та помилки у сприйнятті (Катя Бучацька); зв’язок між розповіддю, кольором і особистим досвідом (Люсі Іванова); вразливість і тілесні табу (Катя Лібкінд); філософсько-емпатичні коментарі до ситуації, що склалася, до людських доль, що склалися (Катерина Лисовенко); невизначеність, крихкість і ефемерність (Ольга Сабко): вистава запрошує глядачів познайомитися з поколінням митців, які народилися наприкінці 1980-х – на початку 1990-х, відображаючи поточний стан душі шляхом напруженого дослідження та подорожі.
Персональна виставка Павла Макова
Коли: з 12 січня по 4 лютого
Де: L’Atlas, galerie des mondes, 4 cour de l’Île Louviers, 75004 Париж
Підбірка з циклу «Абракадабра» охоплює безперервний діалог Павла Макова з італійським письменником Італо Кальвіно у пошуках способів розмови про міста та зображення міст і, перш за все, запрошує глядача поміркувати над сучасною ситуацією у світі. Нагадуючи книгу в стадії створення, в «Абракадабрі» чорно-білі гравюри служать текстом, а кольорові малюнки – вставками – стабільна структура міського лабіринту на одних «сторінках» здається нікчемною і мізерною поряд із цілісною і монументальною рослинністю на інших. Рослина явно є продуктом селекції людини. Однак сьогодні він вийшов за межі своїх творців та їхнього старого світу і більше не є їхнім заручником. Тут більше немає місця для людини. Так само, як більше немає місця для панівного погляду на людство. Саме ця точка зору «міра всіх речей» зробила рослину маленькою та крихкою, а будівлю великою та міцною. Але що, якщо ми приберемо людство зі сцени?
Виставка Олександра Ляпіна «У мене вибухає голова»
Коли: з 13 січня по 5 лютого
Де: ЦСМ «Білий світ», Київ
Зробимо уявний стрибок у часі та перемістимось у січень 2019 року, коли митець, фотограф та арт-критик Олександр Ляпін відкрив персональну виставку «Дуже кольорові картини» у Білому Світі. Він представив публіці психоделічний живопис і арт-об’єкти, виконані у жанрі наївного мистецтва. Виставка мала великий успіх, визнання і схвалення. Тепер Олександр Ляпін працює на ниві наївного мистецтва не лише як художник, а і як дослідник, організатор і куратор проєктів. Нинішня подія «У мене вибухає голова» обіцяє бути не менш насиченою кольорами, вишкіреними зубами, астральними проекціями, психоделічними ретроспекціями, скаженими танцями, бентежними зайцями, сконфуженими персонажами,спаплюженими пейзажами.
Виставка Олесі Ткаченко «ГЛИБОКО ВІДЧУВАТИ»
Коли: з 14 січня по 12 лютого
Дe: Portal 11, Київ
Галерея Portal 11 представляє першу персональну виставку Олесі Ткаченко. В її унікальній техніці текстильного живопису втілені відносини життя і смерті, осмисленого й безглуздого, пошук внутрішніх відповідей про щастя, радість, страх і долю, спроба знайти ту тонку межу, яка розділяє життя на «до» і «після».
Володимир Костирко «Lemberg Style»
Коли: з 6 грудня по 26 лютого
Дe: «Я Галерея», Львів
Lemberg Style – це тотальна інсталяція на тему Львова та його місця в історії сучасної Європи, де картина відходить на другий план, простір наповнюється історіями, предметами та починає бути активним співрозмовником.
Старе помешкання в сецесійному будинку 1906 року, яке сьогодні перетворено на мистецький простір «Я Галерея», цього разу наближається до свого оригінального призначення. У чотирьох залах Володимир Костирко створює окремі інсталяції. Суміш сучасного мистецтва, історії та предметів минулого розкривають тему львівського стилю.
Коли: з 25 листопада по 28 лютого
Де: Мистецький арсенал, Київ
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну ми бачимо, як забруднюються і отруюються наші чорноземи, зокрема на півдні та сході країни. У цій трансформації відлунює травма радянської індустріалізації — бездумне розорення степів і виснаження ґрунтів, що було наслідком внутрішньої сталінської колонізації та підпорядкованого статусу України. Сьогодні імперія вдається до тих самих засобів насильства та контролю, використовуючи землю та її плоди як знаряддя терору.
Історія тривалого насильства — Голодомору, геноциду та екоциду — трагічно знайома Україні. Проте нині йдеться про загрозу не лише для України, а й про глобальну екологічну й продовольчу безпеку.
Зарадити насильству можна опором: політичним і воєнним. Сміливістю та здатністю протистояти. Однак не тільки цим. Ще одним важливим способом є турбота про землю та людей, що на ній мешкають та її захищають, та спроможність піднімати голос і самостійно розповідати власну історію
На виставці будуть представлені роботи 16 українських художників та художниць:
Катерини Алійник, Олександра Бурлаки, Каті Бучацької, Богдани Войтенко, Ксенії Гнилицької, Андрія Достлєва і Лії Достлєвої, Анни Звягінцевої, Нікіти Кадана, Жанни Кадирової, Алевтини Кахідзе, Катерини Лисовенко, Дарини Мамайсур, Еліаса Парвулеско, Антона Саєнка та Олени Турянської.
Виставка Нікіти Кадана «І вогонь, і попіл»
Коли: до 12 березня
Де: Музей мистецтв у Лодзі
Представлені роботи розповідають про історію українського мистецтва та вплив на нього сучасної війни. Художник зобразив багатонаціональне різноманіття авангарду в Україні 1920-х років. Виставка включає як вже знайомі роботи Кадана — зокрема, «Ревізіоністський синдром», створений в Івано-Франківську минулого року, — так і нові. В історичній залі Kabinett der Abstrakten можна побачити макет памятника голові Земної Кулі. Це образ із поезії Вєліміра Хлєбнікова, який жив у радянському Харкові. Ескіз створив український авангардист Василь Єрмілов. Поряд знаходиться VR-інсталяція із цим пам’ятником, поміщена у знищений російською ракетою дворик Будинку праці в Харкові.
Коли: з 7 грудня по 30 квітня
Дe: PinchukArtCentre, Київ
PinchukArtCentre представляє виставку 18-ти номінанток та номінантів 7-ої Премії PinchukArtCentre – загальнонаціональної премії в галузі сучасного мистецтва для українських художниць та художників віком до 35 років включно. На виставці представлені нові та нещодавно створені роботи художниць, художників та мистецьких колективів з усієї України, включаючи мисткинь та митців, які зараз проживають за її межами.
Відчуття, яке виникло між усіма учасни_цями процесу протягом роботи над експозицією, втілилося в назві виставки «Об’єднані». Це єднання присутнє у виставкових залах і залишиться в нових відносинах, які долають відстані і виклики. Продовжувати робити мистецтво під час війни – це не лише можливість рефлексувати травматичний історичний досвід, але й потужна форма спротиву.
Цьогоріч було отримано більше 1000 заявок, з яких незалежною відбірковою комісією було обрано 20 номінантів_ок, роботи 18 з яких представлено на виставці: Михайло Алексеєнко (32, Київ), Ян Бачинський (31, Львів), Юрій Білей (34, Ужгород/Вроцлав/Берлін), Артем Гумілевський (36, Миколаїв), Вікторія Довгадзе (30, Львів), Юрій Єфанов (32, Київ), Дана Кавеліна (27, Мелітополь/Львів/Берлін), Ніколай Карабінович (34, Київ/Антверпен), Дарія Кузьмич (31, Київ), Катерина Лисовенко (33, Одеса/Київ), Кристина Мельник (29, Київ), Павла Нікітіна (25, Брно), Антон Саєнко (33, Суми/Київ), Олександр Сіроус (26, Харків/Київ), Максим Ходак (21, Біла Церква/Київ), Петро Владіміров (29, Луганськ/Варшава) та Олександра Майборода (26, Київ/Варшава), Даніїл Ревковський (29, Харків) та Андрій Рачинський (32, Харків) та commercial public art (30, Київ/36, Одеса).
Виставка Must Establish Reality: Ukrainian Artists under Siege
Артплатформа «ІЗОЛЯЦІЯ» спільно з американською організацією Art At A Time Like This відкрили онлайн-виставку Must Establish Reality: Ukrainian Artists under Siege, на якій представлені роботи українських митців на тему повномасштабної війни з росією. Cеред авторів: Сергій Захаров, Олекса Манн, Дана Кавеліна, Антон Карюк, Катерина Лісовенко й Алевтина Кахідзе. Ініціативу можна підтримати донатом, а кошти будуть перераховані на гуманітарну допомогу українцям, які потребують фінансової підтримки.
Онлайн-виставка The painting from the photo that was taken at a great distance and then cropped
В онлайн-просторі Shukhliada буде представлений виставковий проєкт Лесі Хоменко «Живопис з фотографії, яка була зроблена з великої відстані і потім обрізана»*. Однією з тем проєкту є співвідношення живопису та його цифрової копії, що через диджиталізацію культурного життя замінила оригінал (картину) у безлічі онлайн-виставок, фестивалях, художніх ярмарках.
У Shukhliada картина Хоменко буде експонована у масштабі 1:1, що дає змогу глядачеві відчути реальний розмір роботи. Проте позбавляє его можливості побачити її повністю через персональний гаджет — телефон або екран комп’ютера, бо вихоплює лише невеликий фрагмент. Перетворюючи, таким чином, фігуративне зображення на абстрактне поле кольорових форм.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: