Виставка Алевтіни Кахідзе «Автопортрети»
Коли: з 24 лютого по травень
Дe: Window Gallery у Софії, Болгарія
Художниця веде свій щоденник, де через тексти і малюнки фіксує події, думки й спостереження в своїй особливій авторській манері. Алевтина завжди тендітна, чуттєва і уважна до самих дрібних нюансів у своїх роботах. ЇЇ короткі особисті історії, і з легкою, тонкою іронією, і з реальною страшною правдою, розгортають перед нами глибину великої трагедії, яка відбувається зараз в Україні. Здавалося б, все так просто і зрозуміло: що природно бажати жити щасливим і повноцінним життям, і що українцям зараз це не доступно через війну.
Виставка В’ячеслава Машницького «Розшук»
Коли: з 25 березня
Дe: галерея Detenpula, Львів
На виставці можна буде побачити три роботи художника «РОЗШУК!» 1995, «У пошуках інока» 2003 і «Я би хотів зробити видимим те, що невидимо» 2022. Над експозицією працювали: Ріна Храмцова, Семен Храмцов і Павло Ковач. Під час окупації Херсона російськими військами В’ячеслав Машницький зник безвісти. Його пошуки тривають.
«Одне з одним. Просторові діалоги. Вікторія Розенцвейг і Ася Гармаш»
Коли: з 30 березня до 30 квітня
Дe: Мала Галерея Мистецького арсеналу
У межах виставки авторки Вікторія Розенцвейг та Ася Гармаш розмірковують над станом очікування, який з’єднує їхні творчі практики. Стан уповільнення часу, в якому кожен із нас перебуває перманентно. Це і химерне передчуття повномасштабної війни, вірогідність якої багато кому важко було осягнути, але тепер, ретроспективно, вона виглядала неминучою. Це в’язкі й тягучі обставини пошуку своїх тем і намагання зрозуміти, чим є твоя художня практика. Це нестерпні хвилини, коли чекаєш на звістку від сім’ї після офіційних повідомлень про обстріл, чекаєш на фотографії наслідків влучань, щоб побачити, що вціліло, а що знищили росіяни. Це хистке й повне гіркої надії очікування деокупації Нової Каховки і всієї України.
Виставка Олександра Яновича «Бісова Дюжина»
Коли: з 24 березня по 9 квітня
Дe: ЦСМ «Білий Світ»
Головна тема виставки «Бісова дюжина» – біда. Вируюча суміш Чуми та Війни, стиснутих кулаків та зубів, ненависті та надії, нетворчої злості. Відчуття майже абсолютної цінності Свободи перед загрозою її втрати. Внутрішній конфлікт митця, коли не можна працювати, але не можна і НЕ працювати. Як розрішити цей конфлікт? Рецепт Олександра Яновича (не)простий: Художнику – малюй! Спрямуй на полотно і злість, і гіркоту, і всю свою експресію, і прагнення помсти, і жагу до свободи. Малюй не для інших, а для себе.
Виставки «Захисний шар» Костянтина Зоркіна
Коли: з 9 лютого до 22 квітня
Дe: галерея Артсвіт, ДніпроПроєкт «Захисний шар» є продовженням творчої практики Костянтина, але зміни реальності, які відбуваються зараз, змусили його переглянути значення створених раніше образів та винайдених технік. Художній світ, який Костянтин створював в останні роки з дерева, несподівано доповнився металом. Для митця метал завжди був агресивним матеріалом, на відміну від дерева. Робота з ним завжди супроводжується небезпекою: зварювання, опіки, іскри, вогонь, іржа, поранення —потенція травмування закладена в металі, бо він твердіший за людське тіло. У представленому проєкті травмуючий і травмований метал стає втіленням почуттів воєнного часу, постійного співвідношення захисту й беззахисності.
Коли: з 7 грудня по 30 квітня
Дe: PinchukArtCentre, Київ
PinchukArtCentre представляє виставку 18-ти номінанток та номінантів 7-ої Премії PinchukArtCentre – загальнонаціональної премії в галузі сучасного мистецтва для українських художниць та художників віком до 35 років включно. На виставці представлені нові та нещодавно створені роботи художниць, художників та мистецьких колективів з усієї України, включаючи мисткинь та митців, які зараз проживають за її межами.
Відчуття, яке виникло між усіма учасни_цями процесу протягом роботи над експозицією, втілилося в назві виставки «Об’єднані». Це єднання присутнє у виставкових залах і залишиться в нових відносинах, які долають відстані і виклики. Продовжувати робити мистецтво під час війни – це не лише можливість рефлексувати травматичний історичний досвід, але й потужна форма спротиву.
Цьогоріч було отримано більше 1000 заявок, з яких незалежною відбірковою комісією було обрано 20 номінантів_ок, роботи 18 з яких представлено на виставці: Михайло Алексеєнко (32, Київ), Ян Бачинський (31, Львів), Юрій Білей (34, Ужгород/Вроцлав/Берлін), Артем Гумілевський (36, Миколаїв), Вікторія Довгадзе (30, Львів), Юрій Єфанов (32, Київ), Дана Кавеліна (27, Мелітополь/Львів/Берлін), Ніколай Карабінович (34, Київ/Антверпен), Дарія Кузьмич (31, Київ), Катерина Лисовенко (33, Одеса/Київ), Кристина Мельник (29, Київ), Павла Нікітіна (25, Брно), Антон Саєнко (33, Суми/Київ), Олександр Сіроус (26, Харків/Київ), Максим Ходак (21, Біла Церква/Київ), Петро Владіміров (29, Луганськ/Варшава) та Олександра Майборода (26, Київ/Варшава), Даніїл Ревковський (29, Харків) та Андрій Рачинський (32, Харків) та commercial public art (30, Київ/36, Одеса).
Персональна виставка Лесі Хоменко Full Scale
Коли: з 15 березня по 29 квітня
Дe: Fridman Gallery, 169 Bowery, Нью-Йорк
Виставка включає нову серію масштабних картин під назвою «Неопізнані фігури», що базується на створенні та маскуванні оригінальних образів за вихідні точки нової художньої мови, що охоплює фігуративізм та абстракцію. З моменту повномасштабного вторгнення заборонено робити будь-які фото, чи відео солдат чи будь-яких військових об’єктів із міркувань безпеки. Працюючи над серією, Леся розмірковує над роллю та статусом образу, який у контексті війни став буквально смертоносною зброєю.
Коли: з 11 березня по 30 квітня
Дe: Музей Ханенків, Київ
Експозиція представить роботи групи художників, яка допомагала музею із поточними завданнями щодо убезпечнення колекції, захисту приміщень та полагодження наслідків бомбардувань (Андрій Бойко, Олександр Довгий, Андрій Сідоркін, Олексій Романенко, Богдан Бунчак, Віктор Боровик, Валентин Радченко, Олексій Шмурак, Роман Михайлов, Станіслав Туріна, Ігор Македон, Добриня Іванов, Тарас Ковач, Діма Казаков). Кураторка — Катя Лібкінд. Виставка має три головні теми:
«Звідки ми говоримо?»
Виставка прагне розповісти про те, ким і як вона створена. Не виключено, що розповідь є незвичною, десь іншо-, а десь інако- мовною. Можливо це розповідь про цілісність та одиничність у команді, можливо про те, чому ми всі все одно тут.
«Критерії вибору»
За якими критеріями твори потрапляють музей? Як їх сортують? Хто і як вибирає, що рятувати в першу чергу? А якщо ми маємо власний вибір?
«Любов»Це наскрізна тема. Вона повсюдно втручається і поглинає дві перші. Тому що Музей Ханенків — дитя і акт любові. Наша резиденція тут — акт піклування про любов. Ця тема раптово надихнула всіх учасників, а іноді перетворювалась на мову. Це тема, на яку чомусь важко зважитися в мирний час.
Коли: з 31 березня до 5 травня
Дe: Hotel Continental – Art in Exile Elsenstraße 87, 12435 Berlin
Проєкт має на меті усвідомити досвід українців, які опинилися перед ситуацією повномасштабного вторгнення росії на територію України 24 лютого 2022 року. Саме тому як основу художницею було обрано традиційну українську сорочку – маркер національної ідентичності, а також текст, який інтерпретуючи вона розміщувала по тілу сорочки. Сама назва проєкту відсилає до метафоричного висловлювання притаманного українській мові – «шити по живому» означає зіштовхуватися, торкатися чогось особливо інтимного, травматичного, болючого.
Художниця – Марія Митрофанова, кураторки – Валерія Плєхотко, Соня Юхимова. Проєкт сформовано, як кооперацію між художницею та сучасними українськими письменниками та поетами, а саме Євгенією Бєлорусець, Данилом Галико, Микитою Козачинським, Сонею Юхимовою, Маріанною Максимовою (Євою Райською).
Виставка Юзефа Робаковського «ATTENTION: LIGHT! / УВАГА: СВІТЛО! / UWAGA: ŚWIATŁO!»
Коли: з 21 березня по 15 травня
Дe: Львівський муніципальний мистецький центр
Це — перша виставка Робаковського в Україні. Усі його роботи, починаючи від ранніх експериментів з фотографією, ще наприкінці 1950-х (!) та у 1960-х, з кіноплівкою від 1970, а згодом відео чи цифровими носіями оперують світлочутливістю як засобом, методом та й власне меседжем — так, його творчість чистий приклад коли medium is the message за Маклюеном* (Marshall McLuhan). А самі меседжі цих робіт завжди прості, прямі і зрозумілі, як промені. Їхня тематика і значення одночасно мерехтять як кольори в праці, від якої назва цього показу позичена — Attenion: Light! (Dedication to Paul Sharits) та часто-густо так само мають несподіваний звуковий супровід. І саме звук є також невід’ємною частиною його невпинного аудіо-візуального експерименту.
Колективна виставка «Особовий склад»
Коли: з 9 березня до 15 травня
Дe: ЄрміловЦентр, Харків
Разом із роботами-реакціями, створеними у 2022 році під час резиденції «АРТ КУЗЕМИН», до експозиції увійшли роботи-передчуття. Кураторка проєкту та директорка центру Наталія Іванова гаряче переконана — мистецтво завжди «на часі». Як підважено в концепції: «Для українського глядача, особливо в поранених війною містах, виставкові проєкти відіграють енергетичну роль». До особового складу увійшли: Олексій Борисов, Артем Волокітін, Костянтин Зоркін, Олег Калашнік, Тарас Каменной, Віталій Кохан, Владислав Краснощок, Белла Логачова, Костянтин Лізогуб, Павло Маков, Еліза Мамардашвілі, Лілія Петрова, Андрій Рачинський & Даніїл Ревковський, Олександр Рідний, Оля Федорова, Влад Юдін, Олексій Яловега.
Коли: з 26 березня до 22 квітня
Дe: «Асортиментна кімната», Івано-Франківськ
Виставка «Затоплення» — це розмова з глядачем про розмиту історію Станіславова-Франківська, про історичний геноцид, який відбувається на тлі геноциду нового, в час повномасштабної війни з росією.
Виставка складається з нових сайт-специфічних візуальних творів Нікіти Кадана та його відеоінсталяції «Затоплення». Співавторами роботи виступили Ярема Малащук, Роман Хімея, Гаррі Краєвець, Назгуль Шукаєва, Юрій Іздрик та Вадим Худолій. Є елементи, створені Тарасом Прохаськом та Юрієм Бакаєм. Також вистава включає документацію та звукову роботу Кадана «Мешканці Колізею» та міську інтервенцію з візуальним доробком — «Потоп».
Рустам Мірзоєв «Хлопчик з валізкою»
Коли: з 17 лютого по 6 червня
Дe: «ЦЕХ», Київ
«Хлопчик з валізкою» – один із найбільш різнокольорових проєктів Рустама Мірзоєва. Проте це не глянцева строкатість. Яскраві плями синього, жовтого, червоного схожі на сигнали тривоги.
Проєкт просякнутий передчуттям, що звичне буття наближається до прірви. Загалом образи Рустама Мірзоєва нерідко є тривожними. Персонажі розгублені та самотні, здається, вони чекають поради глядача. Навколишній простір наче витісняє цих дівчат та хлопців. Власне, жодного абстрактного тла – простір, в якому розміщено індивідуума, часто є головним героєм картини. І цей простір конфліктує з людиною, він спричиняє неспокій.
Виставка Must Establish Reality: Ukrainian Artists under Siege
Артплатформа «ІЗОЛЯЦІЯ» спільно з американською організацією Art At A Time Like This відкрили онлайн-виставку Must Establish Reality: Ukrainian Artists under Siege, на якій представлені роботи українських митців на тему повномасштабної війни з росією. Cеред авторів: Сергій Захаров, Олекса Манн, Дана Кавеліна, Антон Карюк, Катерина Лісовенко й Алевтина Кахідзе. Ініціативу можна підтримати донатом, а кошти будуть перераховані на гуманітарну допомогу українцям, які потребують фінансової підтримки.
Онлайн-виставка The painting from the photo that was taken at a great distance and then cropped
В онлайн-просторі Shukhliada буде представлений виставковий проєкт Лесі Хоменко «Живопис з фотографії, яка була зроблена з великої відстані і потім обрізана»*. Однією з тем проєкту є співвідношення живопису та його цифрової копії, що через диджиталізацію культурного життя замінила оригінал (картину) у безлічі онлайн-виставок, фестивалях, художніх ярмарках.
У Shukhliada картина Хоменко буде експонована у масштабі 1:1, що дає змогу глядачеві відчути реальний розмір роботи. Проте позбавляє его можливості побачити її повністю через персональний гаджет — телефон або екран комп’ютера, бо вихоплює лише невеликий фрагмент. Перетворюючи, таким чином, фігуративне зображення на абстрактне поле кольорових форм.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: