У своїх роботах, натхнених експресіоністичним живописом, Влада Ралко піднімає питання ідентичності та важливих суспільно-політичних контекстів. Ці теми фільтруються через її особисті історії, що показують глибину людських емоцій — страху, невпевненості і розриву суб’єктивності. Ці емоції штовхають глядачів у підсвідомість і звільняють атавістичні інстинкти. Ралко часто звертається до таких інтимних тем, як тіло, сексуальність та жіночність, завдяки яким тіло зазвичай заплутане у зовнішній ситуації, об’єктивоване, м’яке, подане як предмет пригнічення. Її роботи є ніби ретельним інструментом, що вивчає соціальну та резонансну чутливість того, що залишилося після радянської системи, яка позбавила людину індивідуальності.

На виставці представлено серію малюнків та акварелей із циклів «Київський щоденник», «Шкільна шерсть», «Китайський щоденник Китаю». Роботи є своєрідним емоційним щоденником, що коментують події Майдану, та війну в Україні, поетичний запис емоцій та атмосфери подій без фактографії та документації.

Кураторка: Моніка Шевчик

Світлини: Діана Колчевська