16 жовтня на Конгресі Культури презентували створення Коаліції дієвців культури, а також оприлюднили її Маніфест. 

Як пояснюють організатори, протестну ініціативу створили через системне втручання в роботу нових культурних інституцій, блокування їхніьої роботи та маніпуляції з конкурсними процедурами (УКФ, «Довженко-Центр», «Мистецький арсенал»).Маніфест дієвців культури та створення Коаліції проголосили в останній день Конгресу культури у Львові. «Культуру не можна узурпувати. Її не можна поставити на службу політичній кон’юнктурі. Ми не будемо миритися з таким станом речей», — зазначено в документі. Прочитати і підписати Маніфест можна за посиланням. (Запис презентації — за посиланням, з відмітки 2:24).

За перші дві доби Маніфест самоорганізації підписали 186 осіб, серед яких: перший гендиректор Українського інституту Володимир Шейко, директорка «Форуму видавців» Софія Челяк, поет і перекладач Остап Сливинський, режисерка Надія Парфан, композиторка Алла Загайкевич, акторка Ірма Вітовська та інші.

Ініціатори створення Коаліції — критикиня й редакторка розділу «Культура» в LB.ua (2016-2021) Дарія Бадьйор, кінознавець, менеджер культиури Іван Козленко, ініціаторка законів про УКФ, УІК, державну мову та конкурсний добір керівників культурних інституцій, народна депутатка 8 скликання та екс-заступниця Міністра культури (2019-2020) Ірина Подоляк, менеджерка культури, співзасновниця Dofa.fund Ольга Сагайдак.

Маніфест дієвців культури

Ми – ті, хто народився до, і ті, хто народився після 1991-го року, – мали різні шляхи до свободи, але вони перетнулися під час Революції гідності. Відтоді ми маємо спільний шлях. 

Це шлях солідарного творення культури відкритого суспільства на базі демократичних цінностей.

Кожен на своєму місці – в регіонах та в столиці, в органах влади та в громадському секторі, на чолі інституцій та в горизонтальному просторі низових ініціатив – ми працювали і працюємо, керуючись принципами прозорості, підзвітності, рівноправності, інклюзивності та різноманітності. 

Наслідком цієї роботи стало зародження нової архітектоніки сфери культури, позбавленої привілеїв, змов та патерналізму. 

Завдяки реформам, ініційованим знизу громадянським суспільством, Україна пережила постмайданне культурне відродження й почала здобувати суб’єктність у міжнародному культурному полі.

Натхненні спільним успіхом, ми вважали, що ці зміни незворотні. 

Однак, спочатку спорадично, а дедалі все системніше й зухваліше, представники влади та старих еліт стали втручатися в демократичні процедури, нехтуючи цінностями і довірою спільнот.

Сервільність і непотизм, повсюдний конфлікт інтересів, інструменталізація культури і деградація репутації стали витісняти незалежність і компетентність.

Сфера культури знову невблаганно скочується в прірву корупції, профанації та неефективності.  

Ми не будемо миритися з таким станом речей. 

Ми вважаємо, що якісні зміни, які довели свою ефективність, мають залишатись відправними точками для подальшого розвитку культури. 

Ми віримо, що базовані на презумпції доброчесності та фаховості демократичні принципи є не лише виправданими, але й необхідними. 

Ми знаємо, що ефективний і вільний розвиток культури потребує адвокації та уваги всіх дієвців. 

На захист цих фундаментальних змін ми об’єднуємось задля доброго врядування у сфері культури. Як волонтери, ентузіасти, фахівці та творці культури, ми засновуємо загальнонаціональну мережу координації, адвокації та взаємодопомоги. 

Наша мета – максимальна лібералізація процесів, якнайширша доступність культурних продуктів, заохочення розвитку вільної особистості.

Ми маємо намір провести ревізію політик, інвентаризацію процесів управління та ухвалення рішень у сфері культури. Виявити недоліки, системні помилки та структурні невідповідності державних політик. З’ясувати їх причини та запропонувати нові моделі ефективної взаємодії.  

Задля цього ми згуртуємо правників, інноваторів, реформаторів із різних сфер для радикальної зміни законодавства та забезпечення незворотності поступу, заснованого на принципах прозорості, доброчесності та ефективності

Ми згуртуємо дієвців культури – змінотворців, свідомих необхідності якісних перетворень. 

Ми часто співпрацюємо, спільно творимо сенси, розділяємо спільні цінності. Але, як показує досвід останніх років, цього недостатньо. Ми маємо масштабувати досвід самоорганізації на рівень напрацювання політик. 

Ми потребуємо компетенцій, досвіду, сміливості та енергії один одного.  

Ми закликаємо всі спроможні ініціативи та інституції долучитись до загальноукраїнської мережі координації та взаємодопомоги задля розробки, адвокації та комунікації змін у сфері культури, яких ми прагнемо. 

Ми розділяємо спільні цінності – прийшов час артикулювати спільні інтереси. 

Культуру не можна узурпувати. 

Її не можна поставити на службу політичній кон’юнктурі. 

Вона рівною мірою належить усім.