Підтримати

Звернення до античності: як пройшов проєкт «Сад після богів» у Полтаві

Центр сучасного мистецтва JUMP представляє проєкт «Сад після богів», що відбудеться 21-22 серпня. Виставка та перформанси відбувалися на території Центру та у Полтавській гравіметричній обсерваторії.

Учасники та учасниці: Катерина Лисовенко, АнтiГонна, Лада Наконечна, Алiна Клейтман, Юрiй Лейдерман, Лео Троценко, Анатолiй Бєлов, Вова Воротньов, Влада Ралко, Юлiя Штраус, Ярослав Футимський, Лука Басов, Анастасiя Потьомкіна, Нiкiта Кадан, Катерина Туренко, Брам Ван Меервельде, Дана Кавелiна, Вiктор Бабенко та Льоля Єфремова. Куратори — Нікіта Кадан та Антон Усанов.

Про історію міста й місця — об’єднання «Сад богів» у Полтаві, значення культу античності та спроби його інтерпретації сьогодні — читайте в тексті Світлани Лібет, написаному після розмови з кураторами проєкту Нікітою Каданом та Антоном Усановим.

Іван Мясоєдов народився 30 вересня 1881 року у Харкові. Проте закінчив Полтавське Олександрівське реальне училище і після прожив тривалий період з дружиною в місті. У Полтаві Мясоєдов активно працював, створював картини на античну тематику, робив фотографії. За його ініціативи було створено художнє об’єднання «Сад богів». У власній садибі Мясоєдов побудував будинок, який тепер існує як Полтавська гравіметрична обсерваторія.

Влада Ралко
Лео Троценко
Лео Троценко
Ярослав Футимський
Ярослав Футимський

Саме в Полтавській гравіметричній обсерваторії художник Нікіта Кадан запропонував куратору Центру сучасного мистецтва JUMP Антону Усанову створити проєкт «Сад богів», що осмислив би любов до античності, яка досі відчувається у культурі й архітектурі міста — «бутафорських» колонах, назвах кафе тощо. 

Зберігся й «Сад богів» в будинку Івана Мясоєдова, де була раніше його майстерня, спортзал та сховник. Тепер, в нинішній обсерваторії, була представлена частина експозиції проєкту. Були окремі роботи, відбувалися перформанси, ввечері робилися скринінги на фасад будинку. 

Перформанс Катерини Лисовенко

Куратори знайшли фотоальбом Любові Платонової — однієї з учасниць об’єднання «Сад богів», яка позувала для Івана Мясоєдова. Однією з практик групи було відтворення античних сюжетів — створення «живих» скульптур. Нікіта Кадан говорить, що показ цього альбому повертає ім’я Платонової в історію мистецтва, адже самі фото Мясоєдова наразі зберігаються в архіві Національного художнього музею. Проте, чи не є модель, Платонова, теж авторкою? Роздивляючись фото, видно її роботу, імпровізацію, вона не лише діяла за інструкцією Мясоєдова. 

Звернення до античності відбувається й донині серед сучасних авторів через проблематизацію академічної традиції та загалом певного ієрархічного та міфічного мислення. Так відбувся перформанс Антігони, практика якої побудована на ритуальній структурі або до вдаванні до певних символів — вогонь, жертвоприношення. Катерина Лісовенко, яка послідовно працює з темою античності в академічному малюнку, зробила перформанс, під час якого оголені люди, загорнуті в її плакати, переходили з однієї локації в іншу. 

Перформанс Ярослава Футимського

Що буде новою античністю сьогодні? Яке значення квірності у цій історії, яку насамперед ми спостерігаємо в античності? Чому так багато робіт піддаються цензурі сьогодні, проте недоторканими залишаються ті, що відтворюють класичні образи? Ці міркування лунають в проєкті «Сад після богів». Дводенна подія, можливо, буде ще представлена в інших містах та задокументована у каталозі. 

Перформанс Антігони

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Зберегти

Більше матеріалів

Конспект: Дискусія «Активізм та архівування. Дослідницькі практики спротиву задля збереження»
396

Конспект: Дискусія «Активізм та архівування. Дослідницькі практики спротиву задля збереження»

У пошуках спільного міста — про виставку «Я під’їжджала до міста, якого ще не знала» у Дніпрі
748

У пошуках спільного міста — про виставку «Я під’їжджала до міста, якого ще не знала» у Дніпрі

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: