У віці 85 років пішла з життя українська художниця-шістдесятниця Любов Панченко. Вона постраждала під час російської окупації Бучі: протягом місяця художниця не виходила з будинку та голодувала, аж поки її не доправили до київської лікарні. Про це пише Бучанський міський голова Анатолій Федорук у фейсбуці. 

«На 85-му році життя відійшла у вічність почесна громадянка міста, лауреатка премії ім. Василя Стуса, художниця-модел’єрка Любов Панченко. Любов Панченко не змогли зламати в КДБ, але художниця дуже постраждала під час нової російської навали», — зазначає Федорук.

Любов Панченко народилась у 1938 році в селі Яблунька, що на Київщині. Наприкінці 1950-х закінчила Київське училище прикладного мистецтва. Вона працювала з декоративним розписом, аплікаціями з тканини, графікою, живописом, розробляла ескізи одягу, а схеми її вишивок друкували в жіночому журналі «Радянська жінка». 

У 1960-х роках художниця відвідувала осередок ранніх шістдесятників — Клуб творчої молоді «Сучасник», до якого належали Алла Горська разом зі своїм чоловіком Віктором Зарецьким, Іван Дзюба, Іван Світличний, Василь Симоненко та інші. Зокрема, Любов Панченко оформлювала стіни Музею Тараса Шевченка та працювала над ескізами українських рушників для вітража «Шевченко. Мати», який створили у 1964 році Алла Горська, Людмила Семикіна, Галина Севрук й Опанас Заливаха в Київському університеті імені Шевченка. Натомість роботи самої художниці у радянські часи не виставлялися.